Перлівка трансильванська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Перлівка трансільванська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перлівка трансильванська
Melica transsilvanica - Botanischer Garten, Dresden, Germany - DSC08676.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Meliceae
Рід: Перлівка (Melica)
Вид: Перлівка трансильванська
Біноміальна назва
Melica transsilvanica
Schur, 1853
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Melica transsilvanica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Melica transsilvanica
IPNI: 408180-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1111065

Перлівка трансильванська[1] або перлівка трансільванська[2][3] (Melica transsilvanica) — вид трав'янистих рослин родини Тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, й помірній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина (30)55–90(100) см заввишки. Волоть густа, майже колосовида, з рівномірно розташованими навколо осі колосками, 5–11 см завдовжки, 10–15 мм завширшки. Колоски 5–7 мм довжиною, блідо-зелені або б. м. фіолетові. Піхви шорсткі від спрямованих вниз шипиків або у нижніх листків довговолосисті[2]. Стебла 2–3 мм в діаметрі. Листові пластинки зазвичай плоскі, 10–20 см × 3–6 мм, нижня поверхня шорстка, верхня поверхня опушена; лігула 2–5 мм. Пиляки 0.6–1.2 мм; верхня квіткова луска коротша, ніж лема. 2n = 18[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Європа: Швеція, Австрія, Чеська Республіка, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Молдова, Росія, Україна (вкл. Крим), Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція (вкл. Крит), Італія (вкл. Сицилія), Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція; Азія: Іран (пн.), Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Китай (Синьцзян). Населяє широколистяні ліси, степові пагорби, сухі місця; від рівнини до 2000 м н.р.м.[5][6][4].

В Україні зростає в заростях чагарників, на лісових галявинах і узліссях, в розріджених освітлених широколистяних, змішаних, соснових, ялівцевих і ялівцев-дубових лісах, уздовж доріг, в полезахисних лісових смугах — у Лісостепу і Степу досить часто; в гірському Криму та Закарпатті зрідка[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської областей[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Melica transsilvanica // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 460. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. а б Flora of China. Процитовано 12.04.2018.  (англ.)
  5. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 12.04.2018.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 12.04.2018.  (англ.)