Петер Балаж (есперантист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петер Балаж
словац. Peter Baláž
Peter Baláž - LKK de UK 2016.jpg
Народився 8 жовтня 1979(1979-10-08)[1] (40 років)
Партизанське, Тренчинський край, Словаччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Діяльність есперантист, видавець
Знання мов есперанто, словацька, польська, англійська, німецька, чеська і російська
Членство E@I
Нагороди
Peter Baláž

Петер Балаж (словац. Peter Baláž), в комуні есперантистів знаний як Петро (народився 8 жовтня 1979 року в місті Партизанське), словацький есперантист і видавець, координатор організації E@I.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Живе в Партизанське. Окрім есперантської діяльності присвятив себе графіці, зйомкам і написанню статей. Любить музику в жанрі Metal, науково-фантастичні фільми, психологію та медитацію. Володіє словацькою, чеською, німецькою, англійською, польською, російською мовами та есперанто.[2]

Нежонатий, бездітний. 1-го серпня 2015 року, під час урочистого закриття 100 Конгресу в Ліллі, він публічно, на подіумі, на очах у всіх конгресменів освідчився давно знайомій подружці Дороті Родзянко, яка прийняла його пропозицію.[3]

Робота та Волонтерська праця[ред. | ред. код]

Після навчання в академії Готельного Ремесла працював близько 2 років у Німеччині та Австрії.

Активний учасник міжнародного Есперантського руху та навчальних проектів. У 2003 році спів-заснував Асоціацію юних словаків есперантистів та з 2003 по 2008 був її президентом.[4] У 2004 був обраний віце-президентом Словацької федерації есперанто.[5] Також координатор E@I (від 2003 року активний учасник та від 2005 року координатор). Від 2005 член правління Європейської асоціації есперанто.[6] Член правління Wikimedia Slovenská republika (Vikimedio Slovakio) (березень 2012 — вересень 2012) та дійсний член її комітету з розгляду (вересня 2012).[7] Є власником приватного видавництва Надія, яке публікує твори мовою есперанто. Видавничий дім знаходиться в Словаччині і був заснований у 2003 році.

Є президентом місцевого організаційного комітету 101-го Всесвітнього конгресу есперантистів, який відбудеться в липні 2016 року в Нітрі (Словаччина).

Премії[ред. | ред. код]

У 2006—2009 та у 2011—2012 роках був номінований на міжнародну премію есперантист року, яку організувала газета La Ondo de Esperanto. У 2008 році посів друге місце, в 2011 році третє[8], і нарешті у 2012 році став лауреатом цієї премії за створення, розвиток і догляд за важливими веб-проектами; близьку співпрацю з національними та європейськими інстанціями; створення Літньої школи есперанто і наукової конференції KAEST; видання важливих записів, книг, брошур і фільмів на/про есперанто; й тому, що йому вдається стимулювати і (ре)активізувати багато талановитих молодих людей, які без нього можливо б втратити інтерес до есперанто.[9]

У 2005 році, на засіданні Словацької есперанто Федерації його обрано «Есперантистом року»[10]в рамках Словаччини. Його діяльність неодноразово відзначена нагородою в номінації «Есперантський діяч», зокрема у 2007 році за організацію Слов'янська школа есперанто (пізніше перейменована в Літню школу есперанто) (SES) і за організацію 2008 році Ago-Semajno (AS).[10]

Твори[ред. | ред. код]

  • Baláž, Peter. Európsky preukaz pre deti. Partizánske: Espero, 10 p.
  • Baláž, Peter. Internaciaj vortoj en Esperanto / Medzinárodné slová v Esperante. Partizánske: Espero, 2005, 46 p. ISBN 8096904256

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1018975225 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Estraro[недоступне посилання з квітень 2019].
  3. UK 2015 Lillo: Fermo (Edziĝpeto de Petro Baláž) (YouTube)
  4. Pri Peter Baláž (2011-11-30).
  5. FEIFIČOVÁ, Magdaléna; GONDŽÚR, Juraj (2004).
  6. Estraro (Mandato 2011-2014).
  7. Ľudia(slovake) (2012-04-09).
  8. La Esperantisto de la Jaro Архівовано 1 січень 2013 у Wayback Machine..
  9. Korĵenkov, Aleksander (1 2013).
  10. а б kontribuantoj de vikio.esperanto.sk (2011-01-15).

Посилання[ред. | ред. код]