Петроваць на Мору
| Петроваць на Мору Petrovac na Moru Петровац на Мору | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°12′20″ пн. ш. 18°56′33″ сх. д. / 42.20555555558377847° пн. ш. 18.94250000002777767° сх. д.Координати: 42°12′20″ пн. ш. 18°56′33″ сх. д. / 42.20555555558377847° пн. ш. 18.94250000002777767° сх. д. | ||||
| Країна |
 Чорногорія | |||
| Регіон | община Будва | |||
| Населення | 1 485 | |||
| Висота НРМ | 76 м | |||
| Телефонний код | (+382) 033 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 (Будва) | |||
| Номери автомобілів | BD | |||
| GeoNames | 3193413 | |||
| Поштові індекси | 85 300 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | общини | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Петроваць на Мору Петроваць на Мору (Чорногорія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Петроваць на Мору у Вікісховищі | ||||
Петроваць на Мору (чорн. Petrovac na Moru/Петровац на Мору — Петроваць на Морі) — містечко (поселення) в Чорногорії, підпорядковане общині Будва. Населення — 1 485 мешканців.
Історія[ред. | ред. код]
Селище під назвою Ластва був заснований римлянами ще в III столітті н. е.. Про це свідчать збережені римські мозаїки. У XVI столітті панування над селищем встановила Венеційська республіка. Наприкінці XVIII — початку XIX століття на руїнах селища виникло містечко Кастел Ластва, яке лише в XX столітті отримало сучасну назву Петроваць.
Туризм[ред. | ред. код]
Петроваць — курортне містечко; воно розташоване у мальовничій бухті і має два галькових пляжі довжиною 600 м. Повітря міста вважається чистим і цілющим, оскільки Петроваць оточують оливкові й хвойні гаї. Уздовж всієї берегової лінії розташовані ресторани і кафе. У місті є ринок і магазин Voli, пошта та дитячий майданчик. Це місце добре підходить для сімейного відпочинку.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
До визначних пам'яток міста відносяться римські мозаїки, а також невеликі острови — Святого Воскресіння (чорногор. Svete Nedelje) і Катич. На острові Святого Воскресіння розташована однойменна церква, яка, за переказами, оберігає місцевих моряків. Інтерес представляє венеційська фортеця «Кастелло», з верхньої тераси якої відкривається вид на все місто. Неподалік від Петроваця розташований один з найзначущіших монастирів як у Чорногорії і в православному світі — комплекс «Градиште»
Населення[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення (станом на 2003 рік)[1]:
- 1948 → 284
- 1953 → 528
- 1961 → 547
- 1971 → 942
- 1981 → 1 225
- 1991 → 1 407
- 2003 → 1 485
Національний склад містечка (станом на 2003 рік)[2]:
| Національності | Кількість | % |
| чорногорці | 624 | 42,02 |
| серби | 633 | 42,62 |
| інші | 228 | 15,36 |
Слід відмітити, що перепис населення проводився в часи міжетнічного протистояння на Балканах й тоді частина чорногорців солідаризувалася з сербами й відносила себе до спільної з ними національної групи (найменуючи себе югославами-сербами — притримуючись течії панславізму). Тому, в запланованому переписі на 2015 рік очікується суттєва кореляція цифр національного складу (в сторону збільшення кількості чорногорців) — оскільки тепер чіткіше проходитиме розмежування, міжнаціональне, в самій Чорногорії.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Краєвид на пляж -
Вид збоку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Књига 9, Становништво, упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2003, подаци по насељима, Републички завод за статистику, Подгорица, септембар 2005, COBISS-ID 8764176
- ↑ Књига 1, Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима, Републички завод за статистику, Подгорица, септембар 2004, ISBN 86-84433-00-9
| |||||||
|
|
Це незавершена стаття з географії Чорногорії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |