Петрівка (Білгород-Дністровський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Петрівка
Дмитрієвська церква у Петрівці
Дмитрієвська церква у Петрівці
Дмитрієвська церква у Петрівці
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Білгород-Дністровський район Білгород-Дністровський район
Громада Старокозацька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51040230120041646
Основні дані
Засноване 1824
Населення 1031
Площа 4,77 км²
Густота населення 216,14 осіб/км²
Поштовий індекс 67732
Телефонний код +380 4849
Географічні дані
Географічні координати 46°18′33″ пн. ш. 29°57′15″ сх. д. / 46.30917° пн. ш. 29.95417° сх. д. / 46.30917; 29.95417Координати: 46°18′33″ пн. ш. 29°57′15″ сх. д. / 46.30917° пн. ш. 29.95417° сх. д. / 46.30917; 29.95417
Місцева влада
Адреса ради 67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, буд. 34
Карта
Петрівка. Карта розташування: Україна
Петрівка
Петрівка
Петрівка. Карта розташування: Одеська область
Петрівка
Петрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Петрівка у Вікісховищі

Петрі́вка — село Старокозацької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 1031 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село Петрівка було засноване в 1824 році переселенцями з Курської губернії. Їх нараховувалося 32 родини. За 8-ю ревізією (1835 р.) у селі виявилося 56 родин і 47 бурлаків (неодружених), або 122 чоловіка і 92 жінки. З'ясувалося, що серед них мешкало 28 родин і 25 бурлаків, які не належали до переселенців.

У зв'язку з розширенням Дунайського війська 5 серпня 1836 року уряд передав Петрівку до його складу.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села, яке тоді входило до складу Старокозацької сільської ради, становило 1081 особа, з яких 484 чоловіки та 597 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1028 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 91,95 %
російська 3,88 %
молдовська 3,78 %
білоруська 0,1 %
болгарська 0,1 %
гагаузька 0,1 %

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бачинська О. А. Дунайське козацьке військо 1828-1868 рр (1998) (Б 32). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 липня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.