Платформа-М

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Платформа-М

Платформа-М — російський серійний роботизований комплекс, що являє собою універсальну самохідну гусеничну дистанційно-керовану платформу[1]. Розроблено у ВАТ "НИТИ «Прогрес» на замовлення Міноборони РФ. Вперше широкому загалу продемонстровано на параді Перемоги в Калінінграді у 2015 році.

Призначення[ред. | ред. код]

Призначений для розвідки ((у разі розміщення РЛС, тепловізорів, далекомірів, відеокамер, спецзасобів для виявлення різних речовин), виявлення та ураження різних цілей (при розміщенні кулеметів, гранатометів, ПТРК), вогневої підтримки військових підрозділів, патрулювання та охорони об'єктів. Може ставити димові завіси, дистанційне мінування та розмінування (при розміщенні мінного загороджувача або трала), доставляти вантажі на невеликі відстані, проводити аудіопропаганду (при розміщенні пристроїв відтворення та гучномовців).

Переваги[ред. | ред. код]

  • Теоретична основа. Зниження втрат та інші переваги, включно з перевагою над противником.
  • Елементна база. Не надто висока ціна.

Недоліки[ред. | ред. код]

  • Теоретична основа. В умовах інтенсивної протидії телетанки практично марні навіть для епізодичного застосування. Що підтверджується їх вкрай обмеженим застосуванням протягом багатьох десятиліть. Погана «геометрична прохідність» навіть для великих зразків. Слабкі можливості щодо БПЛА при порівнянній і навіть більшій вартості.
  • Елементна база. Нікчемність захисту. Мала прохідність та мобільність. Напівавтономні роботи з'явилися після 2000[2]. Жоден робот не може ухвалити ефективне рішення про дійсність бойової цілі до того, як його обстріляють.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Вага — не більше 800 кг[3]

Корисне навантаження — до 300 кг

Дальність дії — до 1500 м

Швидкість — до 12 км/год

Прохідність — перешкоди висотою (глибиною) 210 мм, ухил не менше ± 25 градусів

Час безперервного руху броньованого по 3 класу захисту — не менше 10 годин

Габарити:

 — Довжина — не більше 1600 мм
 — ширина — не більше 1200 мм
 — Висота — не більше 1200 мм

Бойове застосування[ред. | ред. код]

За інформацією ряду ЗМІ[4][5], роботизовані комплекси «Платформа-М» Росія використовувала під час військової операції в Сирії.[6]

Згідно з українськими ЗМІ через брак бойової техніки російська армія збирається застосовувати їх у війні проти України.[7][8]

Історія сухопутних безпілотних платформ[ред. | ред. код]

Ще в 1929—1930 роках Радянський Союз провів випробування допрацьованого легкого французького танка «Рено-ФТ», на який була встановлена апаратура телеуправління. Після випробувань було ухвалено рішення про доцільність продовження розробки теми телеуправління по радіоканалу. Широку популярність подібні машини здобули знову вже після 2000 року.

Принципово всі платформи залежні, як і БПЛА, від оператора, і практично не володіють будь-яким мисленням. І не володіють алгоритмами самостійності на відміну від низки БПЛА важкого класу (втрата управління означає загибель машини). У 2007 в Південній Кореї розпочато розробку робота з уривчастими елементами самостійності для потреб прикордонної служби.[9]

Очікується прийняття на озброєння низки сухопутних платформ. Деякі моделі використовувалися або використовуються за кордоном.

У 2008 році з'явився робот, здатний ходити по рівній поверхні крокуючим способом.[10]

  • Росія /СРСР різні комплекси ППО в плані ведення бойових дій є повністю автоматизованими та самостійними. Людина тільки підтверджує команду на обстріл цілі. На відміну від аналогів за кордоном. Але такі роботи не мають жодного відношення до сухопутних роботів.
  • США. Робот-пес для перевезення вантажів, програма згорнута після випробувань в Афганістані в бойових умовах. Проведена успішна спроба дообладнання колони машин і їхнього руху дорогою в колоні та умовно самостійно в дружньому середовищі.[11] Сукупні бойові втрати різних роботів склали близько 300 і було врятовано близько 500 життів солдатів у бойових умовах Афганістану та Іраку.[12]
  • Ізраїль. Відносно велика машина для потреб прикордонної служби, власна поведінка на маршруті, прилади спостереження та озброєння.[13] Використовується дуже обмежено тривалий час в умовах затяжного збройного конфлікту низької інтенсивності. Самостійно рухомий і автономний бойовий робот створений, але для дій на морі.[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Российские оружейники вышли в лидеры в сфере разработки боевых роботов — Российская газета. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  2. ↑ Боевые роботы и ведение военных действий | ИноСМИ — Все, что достойно перевода. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  3. ↑ «Платформа-М»: Роботизированный комплекс широких возможностей Архівна копія на сайті Wayback Machine., Григорий Будлянский. 06.10.2014 г. «ОРУЖИЕ РОССИИ» Arms-expo.
  4. ↑ Россию уличили в поставках военных роботов режиму Башара Асада. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 21-01-2016.
  5. ↑ Russian robots on the ground for four-army assault to retake Aleppo. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 21-01-2016.
  6. ↑ Минобороны РФ обкатывает терминаторов в Сирии. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 21-01-2016.
  7. ↑ Росіяни мають намір відправити на війну в Україну нове «диво-техніки» (відео). Автоцентр.ua. 9 травня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  8. ↑ Бурдейна, Олена (8 травня 2023). Росіяни показали свій бойовий робот Платформа-М у дії (відео). StopCor (укр.). Процитовано 16 травня 2023.
  9. ↑ Стойкий бронированный солдатик: Уже не игрушка — Популярная механика. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  10. ↑ На двух ногах: Без опоры — Популярная механика. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  11. ↑ Армия США и Lockheed Martin испытали колонну без водителей — Популярная механика. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  12. ↑ Танки-дроны и экзоскелеты: чем будут формироваться роты боевых роботов в российской армии — Телеканал «Звезда». Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  13. ↑ Автоматический воин: Солдат на колесах — Популярная механика. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  14. ↑ В Израиле создан военный морской робот — Популярная механика. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Платформа-М&oldid=40632252