Погребинський Михайло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погребинський Михайло Борисович
Погребинский Михаил Борисович
Народився 7 грудня 1946(1946-12-07) (71 рік)
Київ
Громадянство Україна
Діяльність політтехнолог, політичний експерт, політолог.
Alma mater Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Михайло Борисович Погребинський (нар.7 грудня 1946) — український політтехнолог, політичний експерт, політолог. Директор "Київського центру політичних досліджень і конфліктології" (КЦПДК).[1] Один з авторів горезвісних темників доби президентства Леоніда Кучми. Російський журналіст Дмитро Кисельов охарактеризував його як «клеврета Медведчука».[2]

Після відходу від влади в Україні проросійських сил, на чолі з Віктором Януковичем, у 2014 році, Погребинський став активним політичним коментатором для різноманітних проросійськи налаштованих ЗМІ: РІА Новини Україна, Комсомольска правда в Україні правда, Украіна.ру, RT російською, Вєсті, Evrasia Mirror тощо.

Життєпис[ред. | ред. код]

1969 року закінчив фізичний факультет Київського державного універсітету імені Тараса Шевченка, спіціальність — фізик-теоретик. Від 1969 до 1990 працював інженером, провідним інженером, начальником лабораторії фізико-математичного моделювання у Київському інституті мікроприладів. У цей колоніальний період перебування України у Радянській імперії членом жодної партії не був, включно з КПРС [3].

1989 року вперше взяв участь, як менеджер, у виборчій кампанії Юрія Щербака на виборах народних депутатів СРСР. Потім брав активну участь у президентських виборах 1994 (був членом виборчого штабу кандидата у президенти Леоніда Кучми), після перемоги 4 місяці працював у Адміністрації президента. Брав участь у президентських виборах 1999 року, парламентських виборах 1998 (виборча кампанія блоку «Соціально-ліберальне об'єднання» (СЛОн)) та виборах до Верховної Ради України 2002 року (виборча кампанія Соціал-демократичної партії України (об'єднаної)).

Від 1989 року активно співпрацював з Межрегіональною депутатською групою, був одним з засновників об'єднання «Нова Україна».

1990 року обраний депутатом Київської міської Ради народних депутатів, 1992 — обраний членом міськвиконкому від демократичного блоку.

Від січня 1992 до 1993 року був директором Центру ринкових реформ.

1993 — радник віце-спікера Верховної Ради.

Від 1993 року директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології (КЦПДК) - експертно-аналітичної структури, заснованої 1993 року. Діяльність КЦПДК спрямована на дослідження процесів трансформації українського суспільства та держінституцій [4].

Від 1998 до 2000 року входив до складу Ради експертів з внутрішньої політики при Президентові України Л. Кучмі. Був радником Прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка.

2002 року обійняв посаду радника глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука. Обіймав цю посаду до 2004 року [5]. У цей період допомагав готувати темники для українських ЗМІ [6][7] [8].

2004 року був радником у виборчому штабі кандидата в президенти Віктора Януковича [9].

У 2012-2014 роках активно співпрацював з громадським рухом «Український вибір» Віктора Медведчука [9].

Від жовтня 2014 до грудня 2016 - колумніст російського видання «Lenta.ru» [10].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Орденом Дружби (Російська Федерація, 14 липня 2011 року). Нагороду постійному коментатору «Російської газети» М. Погребинському вручив Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Михайло Зурабов.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Разом з дружиною виховав доньку. Має онуку.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Документальні стрічки
  • "Олесь Бузина: жизнь вне времени" (документальний телефільм, телеканал "Горизонт-TV", 2017 )[11]"

Світоглядні переконання[ред. | ред. код]

Є активним пропонентом так званого "русского міра" та вважає себе представником «російської України» в Києві.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наці співробітники - КЦПДК
  2. Євген Кисельов: Абсолютно впевнений, що в Бойка контакти з Кремлем регулярні. Сам бачив, як він, Сурков і Зурабов спілкувалися в Києві під час Майдану - День, 3 жовтня 2017
  3. Погребинський Михайло Борисович (біографія) на сайті Голос UA
  4. Михайло Погребинський - КЦПДК
  5. Михаил Борисович Погребинский kreml.org (рос.)
  6. Нестор Северов . Фабрика темників 03.06.2004
  7. Нестор П.Северов . Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського «Українська Правда», 11.06.2004
  8. «Темники» всегда внедрялись не столько палкой, сколько пряником.— «Телекритика», 17.05.2006 (рос.)
  9. а б Михаил Погребинский. Справка «РИА-Новости Украина (рос.)
  10. колумніст. Михайло Погребинський «Lenta.ru» (рос.)
  11. Висновок Незалежної медійної ради щодо трансляції документального фільму «Олесь Бузина: жизнь вне времени» "Детектор медіа", 02.06.2017
  12. Портрет президента Порошенко. Михаил Погребинский - Русинформ.net (відео розміщено на Youtube), 12 червня 2015 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]