Вибори Президента України 1999

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1994 Україна 2004
Вибори Президента України 1999
з 31 жовтня до 14 листопада 1994
Леонід Кучма Петро Симоненко
Кандидат Леонід Кучма Петро Симоненко
Партія Безпартійний Комуністична партія України
Голосів виборців 15 870 722 10 665 420
Відсоток 56,25 % 37,80 %
Вибори Президента України 1999

Результати виборів за регіонами. Синім позначено регіони де переміг Кучма. Червоним позначені регіони, де переміг Симоненко.

Попередній Президент
Леонід Кучма
Безпартійний
Президент, якого обрано
Леонід Кучма
Безпартійний
Україна

Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Політика та влада України

Конституція
Прокуратура
Політичні партії
Адміністративний устрій
Внутрішня політика

Треті Вибори Президента України відбулись у 1999 році (31 жовтня — перший тур і 14 листопада — другий тур). Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але у 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника. Підготовка до виборів розпочалася задовго до початку виборчої кампанії. 25 березня 1999 «випадково» загинув лідер НРУ В. Чорновіл.

Починаючи з літа 1999 року, навколо виборів точилася гостра боротьба. Чотири кандидати — Євген Марчук, Олександр Мороз, Володимир Олійник та Олександр Ткаченко, зустрівшись у Каневі, закликали усіх кандидатів до справедливої, чесної боротьби. Вони мали намір висунути напередодні виборів єдиного кандидата, який би мав більше шансів на успіх. Однак «канівська четвірка» не змогла здійснити задумане, а до неї більше ніхто не приєднався. Напередодні виборів Голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь лідера Компартії України Петра Симоненка, а 27 жовтня Володимир Олійник зняв свою кандидатуру на користь Євгена Марчука.

У першому турі виборів впевнену перемогу здобув Леонід Кучма, але йому не вдалося набрати 50% голосів виборців. На 14 листопада було призначено 2 тур виборів. Інтерес до другого туру президентських виборів не знизився, а навіть зріс. Президентом України вдруге було обрано Леоніда Кучму. За нього проголосувало 56% виборців, а за Петра Симоненка — близько 38%. З великим відривом діючий Президент переміг у західних областях — на Закарпатті, Івано-Франківщині, Львівщині, Тернопільщині, Волині, Рівненщині і на Буковині. Тут за нього віддали свій голос від 92% до 73% виборців. З помітною перевагою він переміг Петра Симоненка також у Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій, Одеській областях, містах Києві та Севастополі, на Донеччині.

Найбільший відсоток голосів лідер лівих сил набрав на Вінниччині, Полтавщині, Чернігівщині, Луганщині, Херсонщині, Кіровоградщині, Черкащині, у Криму[1].

Соціологія

Соцопитування [2]
Kuchmaukraine.jpg
Кучма
Moroz 2003.jpg
Мороз
Symonenko Petr.png
Симоненко
Vitrenko.JPG
Вітренко
Leonid Kravchuk 2013-06-18.JPG
Кравчук
Чорновіл Вячеслав.jpg
Чорновіл
Yevhen Marchuk.jpg
Марчук
Viktor Yushchenko crop.jpg
Ющенко
Viktor Yushchenko crop.jpg
Пустовойтенко
КМІС (листопад 1999) 11,4 9,8 6,7 9,1 - 4,3 2,5 - -
КМІС (жовтень 1999) 15 11,6 9,9 6 - - - - -
УІСД
Соціальний моніторинг
6 7 7 7 3 2 2 4 4
ІПСП 8,2 11,1 8,4 12,7 - - 5,9 10,1 -

Результати

Кандидати — Партія Перший тур  % Другий тур  %
Леонід Кучма — незалежний 9 598 672 36,49 15 870 722 56,25
Петро Симоненко — КПУ 5 849 077 22,24 10 665 420 37,80
Олександр Мороз — СПУ 2 969 896 11,29
Наталія Вітренко — ПСПУ 2 886 972 10,97
Євген Марчук — незалежний 2 138 356 8,13
Юрій Костенко — незалежний 570 623 2,17
Геннадій Удовенко — НРУ (Рух) 319 778 1,22
Василь Онопенко — СДПУ(о) 124 040 0,47
Олександр Ржавський — «Єдина Родина» 96 515 0,37
Юрій Кармазін — ПЗВ 90 793 0,35
Віталій Кононов — ПЗУ 76 832 0,29
Олександр Базилюк — СП 36 012 0,14
Микола Габер — ППУ 31 829 0,12
проти всіх 477 019 1,81 970 181 3,44

Результати виборів по регіонах[3]

Регіон 1 тур 2 тур
Леонід
Кучма
Петро
Симоненко
Олександр
Мороз
Наталія
Вітренко
Євген
Марчук
Леонід
Кучма
Петро
Симоненко
АР Крим 34,4 37,5 2,4 9,1 6,3 44,0 51,2
Вінницька область 17,1 19,3 33,8 9,3 9,4 33,9 59,2
Волинська область 51,4 5,2 4,2 11,4 14,2 75,4 19,2
Дніпропетровська область 39,1 28,9 10,0 9,8 2,1 56,4 38,1
Донецька область 32,0 39,4 6,3 11,5 2,0 53,0 41,2
Житомирська область 30,9 21,9 19,2 10,6 4,3 48,1 45,9
Закарпатська область 54,7 3,3 8,3 4,6 16,7 84,6 9,7
Запорізька область 30,7 30,8 9,3 15,1 4,6 44,8 49,7
Івано-Франківська область 70,4 1,5 2,7 3,5 10,7 92,3 4,5
Київська область 36,5 9,1 21,3 14,1 7,6 58,5 34,3
Кіровоградська область 23,0 28,0 20,6 11,9 7,8 40,9 52,6
Луганська область 28,6 47,2 5,8 8,4 1,9 40,7 53,9
Львівська область 64,1 2,4 2,7 2,6 18,5 91,6 5,2
Миколаївська область 33,7 31,3 7,9 12,7 5,2 45,9 49,2
Одеська область 36,9 24,8 8,4 11,5 6,3 52,8 40,6
Полтавська область 19,6 21,8 26,2 14,1 5,4 35,2 57,7
Рівненська область 45,8 4,9 7,6 8,2 12,3 76,5 17,2
Сумська область 26,7 19,1 10,9 29,6 14,6 48,5 43,4
Тернопільська область 69,4 1,4 2,1 2,9 4,6 92,2 4,8
Харківська область 28,1 32,9 8,0 10,4 11,0 46,6 46,5
Херсонська область 30,2 35,1 11,5 10,1 2,3 41,9 52,9
Хмельницька область 30,3 14,4 15,1 14,6 14,1 51,0 42,0
Черкаська область 20,6 19,0 20,3 14,6 14,4 40,0 52,3
Чернівецька область 51,0 8,4 6,8 11,7 11,1 73,2 21,4
Чернігівська область 26,0 22,6 16,1 16,2 9,1 37,5 56,3
Київ 38,9 7,5 15,3 11,6 12,1 64,8 26,1
Севастополь 34,5 34,3 2,9 13,0 5,4 50,2 43,7
Україна 36,5 22,2 11,3 11,0 8,1 56,3 37,8

Рівень підтримки лідерів по областях:

Кучма І тур 1999.PNG
Кучма ІІ тур 1999.PNG
Кучма Л. Д. (І-й тур) Кучма Л. Д. (ІІ-й тур)
Симоненко І тур.PNG
Симоненко ІІ тур.PNG
Симоненко П. М. (І-й тур) Симоненко П. М. (ІІ-й тур)

Рекламні кампанії кандидатів в Президенти України

Рекламна кампанія Леоніда Кучми

Комплексну розробку рекламної кампанії кандидати в Президенти України[4] Леоніда Кучми здійснювали Ігор Подольчак та Ігор Дюрич, серію рекламних роликів «Це твоя країна» зняв режисер Валерій Тодоровський та оператор Сергій Михальчук. Загальне керівництво здіюснювали Тимофій Сєргєйцев[ru] та Дмитро Куліков. Фінансував кампанію Віктор Пінчук.

Джерела

Посилання

Примітки