Покришкін Петро Петрович
| Петро Петрович Покришкін | |
|---|---|
 | |
| Народження | 22 липня (3 серпня) 1870 |
| Смерть | 5 лютого 1922 (51 рік) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Навчання | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895) |
| Діяльність | реставратор, архітектор, православний священник, педагог |
| Праця в містах | Остер, Київ, Острог, Бахчисарай, Архангельськ, Великий Новгород, с. Ферапонтово, Гродно |
| Реставрація пам'яток | Юр'єва божниця, Церква Спаса на Берестові, «Вежа мурована», Мечеть Хан Джамі |
| Вчене звання | академік |
| Членство | Імператорське російське археологічне товариствоd і Археологічна комісія у Петербурзі |
 Покришкін Петро Петрович у Вікісховищі | |
Петро Петрович Покришкін (нар. 22 липня 1870 — пом.1922) — російський[1] архітектор-реставратор, педагог[2]. Реставрував пам'ятки та брав участь в археологічних дослідженнях на території України.
Навчався в Петербурзькій академії мистецтв у 1888–1892 роках. У 1895 році отримав звання художника-архітектора, у 1909 році — академіка архітектури. З 1903 року був членом Археологічної комісії[2].
Діяльність в Україні[ред. | ред. код]
Проводив реставрацію архітектурних пам'яток в Україні:
- Юр'єва божниця в Остері на Чернігівщині (1907);
- Церква Спаса на Берестові в Києві (1913, співавтор В. П. Пещанський);
- «Вежа мурована» в Острозі (1913–1915, співавтор В. Г. Леонтович);
- Мечеть Хан Джамі, інші споруди Ханського палацу в Бахчисараї (поч. XX ст.)[2].
На основі досліджень Петра Покришкіна архітектором О. В. Щусєвим був розроблений проект і проведена реконструкція Свято-Василівського собору в Овручі (1907–1909)[1].
В 1915 році проводив часткові розкопки Золотих воріт в Києві[3].
Наукові праці[ред. | ред. код]
- (рос.) Отчет о капитальном ремонте Спасо-Нередицкой церкви. — СПб, 1906;
- (рос.) Православная церковная архитектура XI–XVIII столетий в нынешнем Сербском королевстве. — СПб, 1906;
- (рос.) Церкви псковского типа XI–XVI столетий. — СПб, 1907[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Бондаренко Р. I. Василія Святого церква в Овручі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 444.
- ↑ а б в г Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.
- ↑ Івакін Г. Ю. Золоті ворота в Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 379–380.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |