Ханський палац (Бахчисарай)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ханський палац
Bakhchysarai 04-14 img15 Palace Grand Mosque.jpg

Ханський палац
Статус Пам'ятка історії та культури
Країна Україна Україна
Місце розташування Автономна Республіка Крим, Бахчисарай, вул. Річкова 133
Координати 44°44′55″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88194° сх. д. / 44.74861; 33.88194Координати: 44°44′55″ пн. ш. 33°52′55″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88194° сх. д. / 44.74861; 33.88194
Тип будівлі палац
Архітектор Омер
Засновник Сахіб I Ґерай
Перша згадка Сахіб I Ґерай
Початок будівництва 1532
Завершення будівництва 1783
Сайт Офіційний сайт
Ханський палац (Бахчисарай) (Автономна Республіка Крим)
Ханський палац (Бахчисарай)

Ханський палац (Бахчисарай) у Вікісховищі

Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 15321783 р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.

Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури[1]. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей[2], виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів[3].

Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Перський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Катеринівська миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVIXVII століть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).

Історія[ред.ред. код]

До побудови палацу в Бахчисараї резиденція кримських ханів містилася в долині Ашлама-Дере. Коли долина стала тісною для сханського двору, було прийнято рішення збудувати палац в новому місці. Будівництво палацу почалося на поч. 16 ст. під час правління хана Сахіба I Ґерая. Разом із будівництвом палацу почалося будівництво самого Бахчисарая.

Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано в іншому місці, а згодом перенесено до палацу. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів Девлета I Ґерая було побудовано ханське дюрбе, за Ісляма III Ґерая — залу зборів і ще одне дюрбе, за Бахадира I Ґерая — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за Каплана I Ґерая — Золотий фонтан. За Селямета II Ґерая було збудовану літня альтанка, за Арслана Ґерая — медресе, і, нарешті, за Кирима Ґерая було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «Фонтан сліз», а також силами іранського зодчого Омера виконано багате оздоблення внутрішніх покоїв.

1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім Кирим Ґерай.

Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв.

Професор Кембриджу Е. Д. Кларк стверджував:

« в Бахчисараї росіяни задовольнили свою ваврварську насолоду руйнування і знищили цілковито цю столицю». Зокрема, ханський палац  »

.[4]

1787 року палац відвідала Катерина II, 1818 року — Олександр I. 1822 року в Палаці було проведено ремонт. Під час Кримської війни в Палаці містився російський лазарет. 1908 року в палаці відкрили музей. 1912 року палац відвідав Микола II зі своєю сім'єю. Після Жовтневої революції 1917 року в палаці відкрили музей історії та культури кримських татар. З 1955 року це був Бахчисарайський історико-археологічний музей, а з 1979 року — історико-архітектурний музей.

У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу.

У 1961-1964 роках проводилася наукова реставрація розписів і архітектурних деталей палацу, якою займалося українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР. Під час цієї реставрації зовнішній вигляд палацу було наближений до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану.

Галерея[ред.ред. код]

План палацу[ред.ред. код]

0Палацовий майдан; 1Північна брама і надбрамна башта; 2Світський корпус; 3Велика ханська мечеть; 4Лазня Сари-Ґюзель; 5Ханський цвинтар; 6Північне дюрбе; 7Південне дюрбе; 8Ротонда Менґлі II Ґерая; 9Стаєнний корпус; 10 — Бібліотечний корпус; 11 — Південна брама; 12 — Садові тераси; 13Дюрбе Діляри-бікеч; 14Перський сад; 15Соколина вежа; 16Гаремний корпус; 17 — Басейний дворик; 18Літня бесідка (на першому поверсі) і Золотий кабінет (на другому поверсі); 19Мала ханська мечеть; 20Золотий фонтан; 21 — Фонтанний дворик; 22Зала Дивану; 23«Фонтан Сліз»; 24Портал Демір-Капи; 25 — Житлові покої; 26 — Кухонний корпус.

План Бахчисарайского дворца.svg

Північний вхід у палац[ред.ред. код]

Північна брама (крим. Darbehane Qapı) — один із чотирьох входів у палац (нині збереглося тільки два). До палацової брами веде міст через річку Чурук-Су. Брама виготовлена з дерева і оббита кованим залізом. Вони розташовані в арці, на якій є зображення двох переплетених змій або драконів. За легендою, Сахіб I Ґерай зустрів двох змій, що боролися, на березі річки і одна з них зцілилася в річковій воді, що послужило причиною заснування палацу саме в цьому місці.[5] Станом на тепер ця брама є основним входом до палацу.

«Darbehane Qapı» буквально означає «брама монетного двору» (крим. darbehane — монетний двір, крим. qapı — двері, ворота, брама). Ця назва з'явилася через те, що навпроти брами розташовувався монетний двір (дарбехане).

Обабіч до брали примикають будівлі світського корпуса. Над брамою міститься надбрамна вежа, що виконувала сторожові функції. Зовнішні стіни надбрамної вежі розписані строкатим орнаментом, а у вікна вставлені кольорове скло.

Брама, надбрамна вежа і стіни навколо палацу було збудовано 1611 року.[5] Доти в палацу не було оборонних споруд, оскільки його спочатку не розглядали як фортифікаційну споруду, а укріплення містилися у фортеці Кирк-Єр.[6] Будівництвом керував Сулейман-паша[5]

В будівлі світського корпуса розміщувалася власне свита хана і його стража (капи-халки, крим. qapı halqı — «приватники»). Після того Російська імперія захопила Крим, у світському корпусі стали розміщувати гостей. Після заснування музею у східній будівлі світського корпуса розміщується адміністрація музею, а в західній — експозиції.

Палацовий майдан[ред.ред. код]

Палацовий майдан (крим. saray meydanı) є композиційним центром ханської резиденції.[8] На майдан виходить північна брама з надбрамною вежею, світський корпус, велика ханська мечеть, ханський цвинтар, стайні, південна брама, соколина вежа, житлові покої, брама до посольський дворик. На південь від палацового майдану розташовані садові тераси, які добре видно з майдану.

Станом на сьогодні майдан вимощений каменем і засаджений деревами. У часи Кримського ханства вимощення і рослинності не було, а майдан був засипаний піском. На ньому збиралося військо для напуття перед військовим походом, проводилися урочисті церемонії, а також відбувалися зустріч послів і гостей.

Велика ханська мечеть[ред.ред. код]

Велика ханська мечеть (крим. Büyük Han Cami) міститься на палацовому майдані на схід від північної брами. Це одна із найбільших мечетей Криму і перша з будівель ханського палацу.[9] Мечеть збудував 1532 року Сахіб I Ґерай, в XVII столітті мечеть носила його ім'я.[9]

Будівля мечеті масивна, зі стрілчастою аркадою[10] по низу і майоліковими вставками[11] на стінах. Дах мечеті чотирьохскатний і покритий червоною черепицею. Спочатку дах було покрито куполами.[9]

Всередині мечеті розташована велика зала з високими колонами. На південній стіні є вікна з кольоровими скельцями і міхраб. Зсередини по периметру верхнього ярусу східної, південної і західної стін мечеті йде широкий балкон (хори), який підтримують колони. На балконі міститься засклена ханська ложа, розписана, декорована глазурованою плиткою і прикрашена вітражами. На балкон ведуть гвинтові сходи, крім того є окремий вхід з двору на ханську ложу.

Головний вхід в мечеть розташований з боку річки Чурук-Су. Фасад із цього боку раніше був оброблений мармуром. Біля східної стіни мечеті розташоване абдестхане (місце для здійснення ритуального обмивання — абдеста) з шадирваном (фонтаном). На стінах зображено кілька каліграфічних написів арабською мовою (цитати з Корану), що з'явилися в XVIII столітті. Написи виконано чорним кольором в зелених картушах. Також серед каліграфічних написів на стіні є згадка імені Кирима Ґерая, який ремонтував і прикрашав мечеть: «Нехай буде благословенний направа Його Високості Кирима Ґерая Хана».

В мечеті два десятигранні мінарети з гостроверхими дахами, увінчані бронзовими алемами (півмісяцями). Висота мінаретів — 28 метрів. Нагору ведуть кам'яні гвинтові сходи всередині мінаретів. Вежі мінаретів складено з обтесаних кам'яних плит, скріплені між собою свинцевими вставками.[11]

1736 року мечеть постраждала при пожежі. ЇЇ відновив ​​під час правління хана Селямет II Ґерай майстер Омер. У 1750-х роках Арслан Ґерай заснував у дворі мечеті медресе, яке не збереглося до наших днів. У радянський час мечеть була закрита. В її верхній частині містилася експозиція музейного відділу археології, а в нижній частині — лапідарій (сховище архітектурних деталей, обломів, каменів із написами і зображеннями ).[12] Тепер мечеть відкрита для вірян.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Олекса Гайворонский. Бахчисарай — Ханский Дворец. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 2012-01-31. Процитовано 2009-04-30. 
  2. О музее см. Художественный музей Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника. Крым туристический. Министерство курортов и туризма Крыма. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2009-04-30. 
  3. Олекса Гайворонский. Очерк истории ханского дворца. Официальный сайт музея. Архів оригіналу за 2012-01-31. Процитовано 2009-04-30. 
  4. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 35. ISBN 5-7773-0359-5
  5. а б в Олекса Гайворонский. Драконы на страже Хансарая // Qasevet. — Симферополь, 2007. — № 32.
  6. Олекса Гайворонский. Стилистика построек. Официальный сайт музея.
  7. Немає також південного дюрбе
  8. Олекса Гайворонский. Дворцовая площадь.
  9. а б в Олекса Гайворонский. Большая Ханская мечеть
  10. Ханський палац
  11. а б Юрий Данилевский. Бахчисарай — виртуальная экскурсия. Туристическая планета Крым.
  12. В. Гарагуля. Бахчисарайский дворец

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]