Покровське (Менський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Покровське
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Менський район
Рада/громада Жовтнева сільська рада
Код КОАТУУ 7423084001
Основні дані
Засноване 1654
Колишня назва Баба (до 1936)
Жовтневе (1936-2016)
Населення 1142
Площа 4,13 км²
Густота населення 276,51 осіб/км²
Поштовий індекс 15650
Телефонний код +380 804644
Географічні дані
Географічні координати 51°31′23″ пн. ш. 32°20′37″ сх. д. / 51.52306° пн. ш. 32.34361° сх. д. / 51.52306; 32.34361Координати: 51°31′23″ пн. ш. 32°20′37″ сх. д. / 51.52306° пн. ш. 32.34361° сх. д. / 51.52306; 32.34361
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради с. Покровське, вул. Колгоспна[джерело?], 3
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Чернігівська область
Покровське
Покровське
Мапа

Покровське (до 1936 року Бабá, з 1936 по 2016 — Жовтневе)— село в Україні, в Менському районі Чернігівської області. Населення становить 1142 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жовтнева сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду української нації, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташовано на автотрасі Чернігів — Новгород-Сіверський.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано не пізніше 1654 у складі Чернігівського полку Гетьманської України.

З 1917 — у складі УНР. У 1918 сільські загони самооборони ліквідували вогнища більшовизму та пропаганди ненависті на майновому ґрунті (розстріляний високопоставлений агент більшовицької Росії Шелудько). Але у 1920-тих влада російських більшовиків закріпилася.

1929 почали примусову колективізацію господарств села. Терор проти селян супроводжувалося прилюдними грабунками під прикриттям оперативних загонів НКВД СССР, побиттям незалежних господарників. 1932 у Бабі почалися випадки голодної смерті, які 1933 стали масовими. Не зважаючи на деморалізацію населення, частина мешканців села знаходила сили організувати допомогу сиротам. Про це свідчить Антоніна Кроха (1921 року народження):

...Я пам'ятаю нашу сусідку - бабу Варку, яка жила сама і весь час нас дітей потроху підкормлювала: то ладок з клеверу принесе, то гірсточку муки. Для нас то було величезне свято. Ото так ми і вижили...
[1]

1941 сталіністи втекли із села. Відроджено народне господарство, відновлено церковне життя. 1943 сталінська влада знову прийшла до села, провівши масову насильницьку мобілізацію. 1946 — терор голодом.

1991 мешканці села одностайно висловилися за відновлення державної незалежності України.

До 2016 року село носило назву Жовтневе[2].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 126. ISBN 978-966-2720-05-1
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»

Посилання[ред. | ред. код]