Полякова Людмила Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полякова Людмила Іванівна
Народилася 9 березня 1948(1948-03-09)
Березине, Тарутинський район, Ізмаїльська область, Українська РСР, СРСР
Померла 13 листопада 2012(2012-11-13) (64 роки)
Москва, Росія
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність доцентка
Alma mater Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Заклад Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Особ. сторінка lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/ros_fil.php

Людмила Іванівна Полякова (нар. 9 березня 1948, Березине Тарутинського району Одеської області Української РСР — пом. 13 листопада 2012, Москва, Росія) — вчена- філолог, літературознавець, кандидат філологічних наук, фахівчиня з історії давньоруської літератури, літератури XVIII-ХІХ ст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Людмила Іванівна Полякова народилася 9 березня 1948 р в селищі Березине Тарутинського району Одеської області Української РСР. У 1970 році закінчила Дрогобицький державний педагогічний інститут імені Івана Франка. Кандидатську дисертацію «Повісті Івана Тургенєва 70-х років. Принципи створення характерів і жанрово-стилістичні особливості» захистила 15 червня 1979 року. (10.01.01. — російська література).

У 19701971 роках працювала вчителькою російської мови та літератури в школах Дрогобицького району та міста Дрогобич. З 1971 року — асистент кафедри російської і зарубіжної літератури Дрогобицького педагогічного інституту. Після закінчення в 1978 р. аспірантури при Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР працювала старший викладачем кафедри російської мови для іноземних студентів Львівського медичного інституту. З 1980 р — доцент кафедри російської літератури Львівського університету. Під її керівництвом захищені дві кандидатські дисертації .

Сфера наукових інтересів: вивчення російської літератури XVIII-ХІХ ст. в історико-літературному, структурно-семантичному і інтертекстуальному аспектах, психологія процесів художньої творчості[1].

Людмила Полякова — авторка понад 50 наукових та науково-методичних публікацій з історії російської та української літератур, монографії «Повісті І. С. Тургенєва 1870-х років» (1983).

Померла Людмила Полякова 13 листопада 2012 року в Москві на 65-му році життя. Похована на Кунцевському кладовищі міста Москва (Росія).

Список наукових робіт[ред. | ред. код]

  • Функции эпитета в повести И. Тургенева «Вешние воды»// Вопросы русской литературы. — 1978. — № 2. — Вып. 2 (32). — С. 79—85.
  • Повести И. С. Тургенева 70-х годов. Принципі создания харктеров и жанрово-стилевіе особенности. Автореферат дисс. … канд. філол.. наук. — Киев, 1979. — 24 с.
  • Повести И. С. Тургенева 70-х годов. — Киев: Наукова думка, 1983. — 190с.
  • 3. А. Орішин та його внесок у розвиток філологічної науки // Українська філологія: досягнення, перспективи. До 145-річчя заснування кафедри української філології у Львівському університеті. — Львів, 1984. — С.213-218.
  • Тургеневские мотивы в ранних повестях А. Чехова // Сучасна філологічна наука в національному відродженні. Матеріали звітної наукової конференції викладачів, аспірантів, студентів, присвяченої пам'яті проф. Г. Комаринця. 5 травня 1982. — Львів, 1984.
  • Музыкальные образы в творчестве И. С. Тургенева и О.Кобылянской // Радянське літературознавство. — 1985. — № 11. — С.30-36.
  • И. Франко и И. Тургенев // Іван Франко і світова культура. Кн.2. — Львів,1986. — С.324-326.
  • Методические указания и планы практических занятий по истории русской литературы XVIII в. (для студентов филологического факультета). — Львов, 1986. — 21 с.
  • О. Кобилянська та І. Тургенєв // Творчість Ольги Кобилянської у контексті української та світової літератури (до 125-річчя з дня народження письменниці. — Чернівці: ЧДУ, 1988. — С.118-120.
  • Із спостережень над специфікою пейзажу в прозі І. С. Нечуя-Левицького// Творча індивідуальність І. С. Нечуя-Левицького і літературний процес. — Черкаси, 1988. — С.35-36.
  • Стаття-відгук на публікацію М. Т. Яценко з проблем вузівської та шкільної методики викладаня літератури // Радянське літературознавство. — 1988. — № 7.
  • Из наблюдений над художественными особенностями повести Т. Шевченко «Несчастный» // Матеріали XXVI Шевченківської конференції. — Київ, 1989. — С.154-159.
  • Автологическое слово в поэзии Пушкина // Теория и практика обучения славянским языкам. — Печ, 1994. — С. 465—473.
  • Гоголь в восприятии Е. Маланюка // Гоголь и современность (к 185-летию со дня рождения). — Киев, 1994. — С. 145—149.
  • Культурологические мотивы в повести И. Тургенева «Фауст» // Научные чтения, посвящённые 50-летию образования кафедры русского языка филологического факультета. — Львов, 1995. — С. 194—199.
  • Гумилев и Блок. Два типа художественного сознания // Тези Міжнародної конференції «Творчість М. Гумільова в контексті культури срібного віку». — Дрогобич, 1996. — С.72-74.
  • «Рыцарь бедный» в романе Ф. Достоевского «Идиот» // Мова. Культура взаєморозуміння. Матеріали міжнародної конференції. — Львів, 1997. — С.398-403.
  • Методичні вказівки та плани занять з курсу «Вступ до літературознавства» (для студентів !-го курсу філологічного факультету зі спеціальності «російська мова та література»). — Львів, 1999. — 29 с.
  • «Живое о живом» Марины Цветаевой // Творчість М. Цветаєвої в контексті культури срібного віку. — Дрогобич, 1998. — Т. II. — С.221-225.
  • О художественной структуре неоконченного романа Н. Карамзина // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої пам'яті профессора К. Трофимовича. — Львів, 1998. — С.221-226.
  • Образы движения и пространства в поэзии А. Мицкевича // Адам Міцкевич і Україна: Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження видатного польського поета. — Дрогобич, 1998. — С.35-40.
  • Образ В. Маркевича в литературном и эпистолярном творчестве И. Тургенева // Материалы шестой международной междисциплинарной конференции по иудаике. — Москва, 1999. — С. 127—131.
  • Проблема екзистенсу в новелі О. Кобилянської «Під голим небом» // Науковий вісник Чернівецького університету. — Вип. 58/59. — 1999. — С.58-59.
  • А. Блок в художественном наследии З. Гиппиус // Творчість З. Гіппіус в контексті культури срібного віку. — Дрогобич, 1999. — С.112-120.
  • «Qwadra e passa»: вираз Данте у вірші І. Франка // Українська філологія: школи, постаті, проблеми. — Львів, 1999. — С.347-352.
  • Своеобразие авторской фразеологии романа М. Булгакова «Мастер и Маргарита» и её использование на страницах современной прессы // Национально-культурный компонент в тексте и языке. Материалы II Международной научной конференции. — Ч. II. — Минск, 1999. — С. 3—9.
  • Конкурсні тестові завдання з російської мови та літератури. — Львів, 1999.
  • Робочі програми спецкурсів та спецсемінарів (для студентів 2-5 курсів філологічного факультету, спеціальність «російська мова та література»). — Львів, 1999. — С.58-61, 45-49.
  • Несколько версий одного сюжета // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 28. — Львів, 2000. — C.366-370.
  • Образ В. Маркевича в литературном и эпистолярном творчестве И. Тургенева // Материалы шестой международной междисциплинарной конференции по иудаике. — Москва, 2000. — С. 126—132.
  • Методичні вказівки та плани практичних занять з курсу «Історія російської літератури» (для студентів 2 курсу філологічного факультету, спеціальність «російська мова та література»). — Львів, 2001. — 24 с.
  • К интерпретации стихотворения О. Мандельштама «Соломинка»// Збірник на пошану проф. Марка Гольберга. — Дрогобич, 2002. — С.196-202.
  • «И жизнь, и слёзы, и любовь…» (сравнительный анализ стихотворений «К Софии» А. Дельвига и «К ***» А. С. Пушкина) // Видатні вчені Львівського університету XX століття. Євген Володимирович Кротевич. — Львів, 2002. — С.473-485.
  • В. Набоков — истолкователь Н. Гоголя // Stydia methodologia. — Тернопіль, 2002. — № 5. — С.13-18.
  • Жизнь писателя как текст // Питання літературознавства. Чернівці, 2003. — Вип. 9 (66). — С.201-203.
  • Из наблюдений ёнад поэтикой очерка В. И. Даля «Денщик» //Володимир Даль і сучасна філологія: Науковий збірник. — Львів: Вид-во ЛНУ імені Івана Франка, 2003. — С.77-87.
  • Семантика сна в повести А. С. Пушкина «Пиковая дама» // На обширах культури і духовності. Зб. на пошану проф. Людмили Краснової (Козловської). — Дрогобич: КОЛО, 2004. — С.356-367.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Полякова Людмила Іванівна: кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри російської філології. Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 7 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]