Березине (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Березине
Кірха в Березине 1.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Тарутинський район Тарутинський район
Рада Березинська селищна рада
Код КОАТУУ: 5124755300
Основні дані
Засноване 1816
Статус із 1957 року
Площа 4,16 км²
Населення 3410 (01.01.2019)[1]
Густота 829,3 осіб/км²
Поштовий індекс 68543
Телефонний код +380 4847
Географічні координати 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250Координати: 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д. / 46.23667° пн. ш. 29.20250° сх. д. / 46.23667; 29.20250
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма р. Когильник
Відстань
Найближча залізнична станція: Березине
До райцентру:
 - фізична: км
 - автошляхами: 8,2 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса 68542, смт Березине, вул. Виноградна, буд. 68, 31609
Голова селищної ради Желясков Федір Федорович
Карта
Березине. Карта розташування: Україна
Березине
Березине
Березине. Карта розташування: Одеська область
Березине
Березине

Commons-logo.svg Березине у Вікісховищі

Березине́ (у минулому: Село № 7) — селище міського типу в Тарутинському районі Одеської області, на річці Когильнику (Кундуку), на шляху Одеса — Ізмаїл, засноване свого часу німецькими колоністами. Залізнична станція.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Засноване у 1816 році німецькими колоністами. Селище назване на честь перемоги російських військ у Битві на Березині.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом.[5]

У ході Другої світової війни у 1941-1944 рр. селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 р.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу.[6]

Сучасність[ред. | ред. код]

Березине наразі є єдиним самоокупним та недотаційним населеним пунктом Тарутинського району. Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один - на 80 місць), клуби. На території селища розташовано три елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція.[7]

До Березине з районного центру можливо дістатися автошляхом Т 1644, який має погане дорожнє покриття та вкритий вибоїнами. Селище має залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-4)
  5. Села и поселки Тарутинского района
  6. 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  7. Березино Тарутинского района - на областной вершине

Джерела[ред. | ред. код]