Поляновський мир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Поляновський мир 1634)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поляновський мир
Тип мирна угода
Підписано 14 червня 1634 року
Місце с. Семлево на р. Поляновці (притока Дніпра)

Поляновський мир 1634 року — мирний договір між Річчю Посполитою і Московським царством, підписаний 14 червня 1634 р. у с. Семлево на р. Поляновці (притока Дніпра).

Завершив московсько-польську війну 1632—1634 років (за участю, зокрема, запорозьких козаків), що велася за Чернігово-Сіверські і Смоленські землі. Переговори розпочались 30 квітня 1634 року. Московську делегацію очолював боярин Федір Шереметєв та окольничий Олексій Львов, польську — канцлер Якуб Задзик, литовську — Криштоф Радзивілл.

Укладений після тривалих суперечок, Поляновський мир в основному підтвердив умови Деулінського перемир'я 1618 року. За Поляновським миром Московська держава відмовлялась від тимчасово зайнятих в ході війни територій (крім м. Серпейська з повітом) . Річ Посполита мала вивести свої війська за межі Московського царства. Польський король Владислав IV Ваза відмовлявся від претензій на московський престол. Сторони домовилися обмінятися полоненими без викупу і створити комісію для розмежування кордону (працювала протягом 1635—1648 років). Ратифікований у 1635. Внаслідок Поляновського миру вся Чернігово-Сіверщина потрапила до складу Речі Посполитої і на цій території було створено Чернігівське воєводство (1635).

Положення договору[ред. | ред. код]

  • Підтверджувався кордон між Московією та Річчю Посполитою по Деулінському перемир'ю 1618, тобто остання зберігала за собою Чернігівську землю з містами Чернігів та Новгород-Сіверський (власне залишалася за Польщею) і Смоленську землю з містами Смоленськ, Трубчевськ, Рославль та ін. (власне залишалася за Литвою).
  • Московія відмовлялася від усіх тимчасово зайнятих у ході війни руських земель, які були захоплені Річчю Посполитою на початку XVII століття. Виняток становило місто Серпейск з повітом.
  • Річ Посполита зобов'язувалася вивести війська за межі Московського царства.
  • Король польський і великий князь литовський Владислав IV відмовлявся від титулу "цар московський" і претензій на московський трон.
  • Московія повинна була виплатити Речі Посполитої 200 тисяч рублів сріблом[1].
  • Був зафіксований негайний обмін полоненими без викупу і затримання, а також межування кордонів (здійснено 5 комісіями в 16351648 роках).

Договір був ратифікований обома сторонами в 1635 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leszek Podhorodecki, Wazowie w Polsce, s. 242

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]