Координати: 50°54′14″ пн. ш. 28°32′23″ сх. д. / 50.90389° пн. ш. 28.53972° сх. д. / 50.90389; 28.53972
Очікує на перевірку

Поліське (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поліське
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Ушомирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060230300051232
Основні дані
Населення 1082
Площа 2,25 км²
Густота населення 392,89 осіб/км²
Поштовий індекс 11555
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 50°54′14″ пн. ш. 28°32′23″ сх. д. / 50.90389° пн. ш. 28.53972° сх. д. / 50.90389; 28.53972
Середня висота
над рівнем моря
174 м
Водойми Уж
Місцева влада
Адреса ради 11555, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Поліське, вул. Жмаченка, 50
Карта
Поліське. Карта розташування: Україна
Поліське
Поліське
Поліське. Карта розташування: Житомирська область
Поліське
Поліське
Мапа
Мапа

CMNS: Поліське у Вікісховищі

Полі́ське (до 1964 — Могильне) — село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 1082 особи.

Відомості

[ред. | ред. код]
Центр примирення вселенського козацтва в селі Поліське

До недавнього часу перша згадка про село датувалася 1789 роком. В той час воно належало поміщиці Устині Колтуновській[джерело?]. Жителі невеликого на той час населеного пункту були кріпаками. У 1906 році село Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 47 верст, від волості 6. Дворів 258, мешканців 370[1]. До 1964 року село Поліське мало назву Могильне. Про цю назву в народі збереглися різні перекази, один з яких пов'язаний з фактом розташування поселення на місці колишніх поховань (могил). Інший цікавий переказ місцевих старожилів розповідає, що в давні часи через село проходила військова дружина. Воєводі загону дуже сподобалася ця місцевість і він наказав після смерті поховати його саме тут. Дружина так і зробила, поховавши його на поліській землі у високій могилі. Від цієї могили й пішла назва села Могильне.

Ще одна легенда пов'язана з князем Ігорем. Начебто саме тут древляни вбили князя, а опісля поховали його з почестями і насипали високу могилу.

6 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Могильне проходив відділ Леоніда Ступницького Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 859 97.17%
російська 23 2.60%
румунська 1 0.11%
інші/не вказали 1 0.12%
Усього 884 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народилися:

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]