Померанчук Ісак Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Померанчук Ісак Якович (*7 (20) травня 1913, Варшава — †14 грудня 1966, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР з 1964. Закінчив Ленінградський політехнічний інститут у 1936. У 1940—1943 працював у Фізичному інституті АН СРСР, в 1943—1946 — в Інституті атомної енергії, з 1946— в Інституті теоретичної і експериментальної фізики. З 1946 — професор Московського інженерно-фізичного інституту. Основні наук. праці — з ядерної фізики, фізики твердого тіла, теорії квантових рідин, фізики елементарних частинок. Зробив, зокрема, важливий внесок у теорію і створення перших в СРСР ядерних реакторів. Подав загальну теорію непружного розсіяння нейтронів у кристалах (разом з О. І. Ахієзером) і побудував теорію теплопровідності діелектриків при низьких і високих температурах. Передбачив аномальний характер плавлення (або тверднення) легкого ізотопу гелію 3Не. Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Державна премія СРСР в 1950, 1952 роках.

Джерела[ред.ред. код]