Померанчук Ісак Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Померанчук Ісак Якович
Народився 7 (20) травня 1913
Варшава[1]
Помер 14 грудня 1966(1966-12-14)[1] (53 роки)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР
Діяльність фізик і фізик-теоретик[d]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет
Нагороди
Сталінська премія Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Померанчук Ісак Якович (*7 (20) травня 1913, Варшава — †14 грудня 1966, Москва) — радянський фізик-теоретик, академік АН СРСР з 1964.

Життєпис Закінчив Ленінградський політехнічний інститут у 1936. У 1940—1943 працював у Фізичному інституті АН СРСР, в 1943—1946 — в Інституті атомної енергії, з 1946— в Інституті теоретичної і експериментальної фізики. З 1946 — професор Московського інженерно-фізичного інституту.

Основні наук. праці — з ядерної фізики, фізики твердого тіла, теорії квантових рідин, фізики елементарних частинок. Зробив, зокрема, важливий внесок у теорію і створення перших в СРСР ядерних реакторів. Подав загальну теорію непружного розсіяння нейтронів у кристалах (разом з О. І. Ахієзером) і побудував теорію теплопровідності діелектриків при низьких і високих температурах. Передбачив аномальний характер плавлення (або тверднення) легкого ізотопу гелію 3Не.

Премії та нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями. Державна премія СРСР в 1950, 1952 роках.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Померанчук Исаак Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.