Порко Россо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Porco Rosso
Porco Rosso (Movie Poster).jpg
紅の豚
Kurenai no Buta

Порко Россо
Жанр пригода, комедія, історія
Аніме-фільм
Режисер Хаяо Міядзакі
Продюсер Сьодзі Мурахама
Студія Студія Гіблі
Дата виходу 18 липня 1992
Тривалість 94 хв.

«Порко Россо» або «Алий Свин» (італ. Porco Rosso — «червона свиня») — аніме 1992 року. Японська назва — «Куренай-но Бута» (яп. 紅の豚?, «малинова свиня»). Режисер — Міядзакі Хаяо.

У Росії в середині 1990-х аніме поширювалося в авторському одноголосному перекладі Андрія Гаврилова.

Короткий зміст[ред.ред. код]

Дія мультфільму відбувається в 1929 році на Адріатиці. Головний герой, пілот Марко Паготт [1] — учасник 1-ї світової війни. Після її закінчення Марко розчарувався в людях у житті до такого ступеня, що накликав на себе прокляття: частково перетворився на свиню.

Після приходу до влади фашистів в Італії він став називати себе Порко Россо (від італ. Порко Россо - «Алий свин») і почав працювати на державу: полювати на повітряних піратів, що грабували торгові судна та багаті яхти. Не в силах перемогти крилатого свина, піратська банда «Мамайюто» найняла іншого аса - американського льотчика Кертісса, щоб той воював з Порко і переміг його. І це Кертіссу вдалося: в самий невідповідний момент на «Савойї» у Порко відмовив двигун, і американець його збив. Порко вцілів, але його червоний літак отримав серйозні пошкодження. Для ремонту Порко звернувся до свого старого друга, авіамеханіка Пікколо. Тут же відбулося його знайомство з онукою механіка, Фіо. Фіо виявилася талановитим інженером-авіабудівником, яка погодилася відремонтувати гідролітак для нового повітряного бою між Порко і Кертіссом.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Фільм був знятий на замовлення японської авіакомпанії «All Nippon» і спочатку готувався для показу в салонах авіалайнерів. Міядзакі взяв за основу свою манґу «Спогади про епоху гідропланів», в якій були присутні Порко, Кертісс і повітряні пірати, але не було спогадів про війну.
  • Розповідь Марко про політ «за край» цілком запозичений з оповідання Роальда Даля [2].
  • На початку фільму нам показують титри наступними мовами: японською, італійською, корейською, англійською, китайською, іспанською, арабською, російською, французькою та німецькою.
  • Сліди Порко Россо іноді зустрічаються в інших мультфільмах студії Ghibli: у фільмі Кондо Есіфумі «Якщо прислухатись» фігурують настінні годинники з написом на циферблаті Порко Россо. У фільмі «Пом Поко», в сцені Параду Примар, є кадр, де на задньому плані пролітає Порко на знаменитій червоній «Савойї». У телефільмі «Тут чути океан» Порко обідає в шкільній їдальні під час свята.
  • На авіадвигуні, який показує головному героєві механік в майстерні Пікколо, присутній напис «GHIBLI» (назва студії-творця аніме).
  • У французькому дубляжі фільму роль Порко озвучив французький актор Жан Рено. У його фільмі « Леон» герой Рено вимовляє фразу «Свині кращі, ніж люди». Це данина поваги Міядзакі і ролі в «Порко Россо».

Продовження фільму[ред.ред. код]

У 2011 році стало відомо, що студія Ghibli працює над продовженням фільму, під робочою назвою «Порко Россо 2. Останній виліт». Події сіквела мали відбуватись під час громадянської війни в Іспанії. Після того, як у 2013 році Міядзакі покинув роботу в студії, жодної інформації про долю "Останнього вильоту" не надходило.

Нагороди[ред.ред. код]

У 1993 році фільм отримав дві премії «Майніті» - за найкращий анімаційний фільм (Хаяо Міядзакі) і за найкращу музику (Дзьо Хісаісі).

Див. також[ред.ред. код]

  • Червоний барон - знаменитий ас часів першої світової війни, що літав на червоному «Fokker DR 1»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марко Паггот - ім'я італійського мультиплікатора, з яким Міядзакі співпрацював на зорі своєї кар'єри
  2. Розповідь «Вони ніколи не стануть дорослими»

Посилання[ред.ред. код]

Порко Россо(рос.) на сайті World Art.