Портал:Африка/Вибрана особистість/5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єлизаве́та ІІ (Елізабет Александра Мері Віндзор, англ. Elizabeth II, Elizabeth Alexandra Mary Windsor; нар. 21 квітня 1926, Лондон, Англія, Британська імперія) — королева і голова держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та 15-ти країн Співдружності націй. Тривалий час була також монархом королiвств Свiвдружностi: Гамбії, Гани, Кенії, Малаві, Нігерії, Сьєрра-Леоне, ПАС, Уганди та Танганьїки.

Єлизавета здійснила свій перший закордонний візит у 1947 році, коли разом із батьком відвідала Південну Африку. На честь свого повноліття, яке настало, коли їй виповнився 21 рік, вона виступила із радіозверненням до співдружності та імперії зі словами: «Я проголошую перед вами, що все моє життя, буде воно довгим чи коротким, має бути присвячене служінню вам і нашій великій імперській сім'ї, до якої ми всі належимо.»

Проголошення її королевою Таємною радою відбулося у вівторок 7 лютого у Сент-Джеймському палаці. В Канаді окреме проголошення було зроблене Таємною радою для Канади того самого дня. Сама коронація, яка вважається однією з найпишніших в історії, відбулась 2 червня 1953 р. у Вестмінстерському абатстві. Це була перша коронація, що транслювалась телебаченням, хоча спочатку ідея телетрансляції мала багато противників, які вважали, що вона порушить сакральність моменту.

В часи правління королеви Єлизавети ІІ завершився розпад Британської Імперії і повністю формалізувалася Співдружність націй, яка об'єднала більшість колишніх британських володінь. Тепер головною роллю голови Співдружності, якою є королева, стала необхідність підтримувати зв'язки країн Співдружності між собою та з колишньою метрополією. Королева часто грала важливу роль у відновлені порушених відносин із країнами Співдружності та згладжуванні протиріч.

Далі...