Пролетарськ (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Пролетарськ
Пролетарск


Координати 46°42′11″ пн. ш. 41°43′09″ сх. д.H G O

Країна  Росія
Регіон Ростовська область
Район Пролетарський
Міське поселення Пролетарське[ru]
Голова Гречана Ю. А.
Перша згадка XVII століття
Попередні назви до 1925Великокнязівська
до 1970Пролетарська
Місто з 1970
Площа 14 км²
Висота центру 15 м
Населення 19 032 осіб (1 січня 2018)[1]
Катойконім пролетарців, пролетарец
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 86374
Поштовий індекс 347540–347544
Код ЗКАТУ 60245501
GeoNames 504831
OSM 3517185 ·R (Пролетарське міське поселення, Сальський округ, Пролетарський район (Ростовська область))
Офіційний сайт proletarsk.donland.ru/Default.aspx?pageid=96401
Неофіційна назва Пролетарка
Пролетарськ. Карта розташування: Росія
Пролетарськ
Пролетарськ
Пролетарськ (Росія)
Пролетарськ. Карта розташування: Ростовська область
Пролетарськ
Пролетарськ
Пролетарськ (Ростовська область)
Мапа

Пролета́рськ (рос. Пролетарск) — місто в Ростовській області, Росія. Адміністративний центр Пролетарського району та Пролетарського міського поселення[ru] Ростовської області.

Географія[ред. | ред. код]

Пролетарськ розташований за 230 км на південний схід від Ростова-на-Дону по магістралі «Ростов — Баку».

У межах міста протікає річка Манич — ліва притока Дону. У місті розташована залізнична станція Пролетарська Ростовського регіону Північно-Кавказької залізниці.

Історія[ред. | ред. код]

Давня історія міста Пролетарська бере початок з греко-сарматського часу Донського краю та раннього середньовіччя Хазарського каганату та Великої Булгарії. На території міста біля лиману Чепрак знаходилося древнє городище[2], що представляє форпост на торговельному шляху з Кавказу.

У другій половині XIX століття Кара-Чаплацьку слободу відвідав великий князь Микола Миколайович і 3 липня 1875 з'явилося повеління царя: «Зарахувати в стан Донського козацького війська станицю на урочище Кара-Чаплак та іменувати її Великокняжеська». В 1915 у станиці Великокняжеській налічувалося 974 двори, 31221 десятина земельного забезпечення, проживало 4900 чоловіків і 4400 жінок. Тут розташовувалися управління окружного отамана, управління окружного військового начальника, окружна земельна рада, окружне казначейство, окружна земська лікарня, бактеріологічна станція, станичні правління, ветеринарна лікарня, 2 церкви, реальне училище, вище початкове жіноче 4-х класне училище, 2 парафіяльних училища, реміснича школа, заводи: 2 маслоробних, вапняний, черепичний, горшковий, цегляний, 3 парових і 9 вітряних борошномельних млинів. Щорічно 30 січня, 29 серпня і 1 жовтня проводилися ярмарки.

Внаслідок нового адміністративного поділу в 1924 було утворено Пролетарський район, а в 1925 станиця Великокняжеська перейменована на Пролетарську.

В 1944 до району приєднано частину території колишнього Калмицького району.

В 1963 сталося чергове укрупнення району за рахунок приєднання Орловського району, який в 1965 було виділено у самостійну адміністративну одиницю. У тому ж 1965 район було укрупнено за рахунок приєднання частини території Семикаракорського району.

Через ювілей станиці 24 липня 1970 відбулося її перейменували на місто Пролетарськ[3] (районного підпорядкування).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Петроній Гай Аматуні (1916—1982) — російський радянський письменник-фантаст і дитячий письменник, військовий льотчик.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаФедеральна служба державної статистики.
  2. Древние городища реки Маныч
  3. Пролетарск. Пролетарск. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.

Посилання[ред. | ред. код]