Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Назва на честь Кирило і Мефодій
Адреса м. Дніпро, вул. Ю.Савченка, 10
Телефон Тел.: (380 562) 42-31-19 Факс: (380 562) 42-31-19 E-mail: libdnepr@library.dp.ua
Засновано 1834
Кількість філій 4
Зібрання
Обсяг фондів 2,7 млн примірників
Веб-сайт libr.dp.ua

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія — найбільша наукова бібліотека міста Дніпра. Заснована 1834 року як Катеринославська публічна бібліотека. Сучасна назва з 1993 року. Фонд універсальний 2,7 млн примірників.

Історія[ред. | ред. код]

9 (22) травня 1834 року в будинку Дворянських зборів було урочисто відкрито Губернську публічну бібліотеку. Підґрунтям до заснування бібліотеки був урядовий циркуляр «О заведениях в губерниях публичных библиотек для чтения», розісланий у 1830 році в усі губернії. На день відкриття фонд бібліотеки становив лише близько 200 книг і газет.

1839 року в будинку Дворянських зборів сталася пожежа і фонд бібліотеки згорів. Тілки через чотири роки, 8 травня 1843 року бібліотека відновила свою роботу[1]

Внаслідок революційних подій 1848 року в Західній Європі посилилися утиски представників інтелектуальних кіл Російської імперії насамперед у провінції. Одним з наслідків цієї політики стало закриття в 1851 році Катеринославської публічної бібліотеки.

Завдяки зусиллям місцевих активістів, зокрема члени «товариства самовдосконалення» М. П. Балліна, В. М. Єлагіна, М. М. Стопановського та інших, було зтбрано кошти на нову бібліотеку. Проте після публікації викривального роману В.Єлагіна «Відкупна справа», товариство зазнало утисків і невдовзі припинило свою діяльність, а бібліотека товариства опинилась під контролем губернського начальства. Потім близько 20 років бібліотека в Катеринославі існувала при книжковому магазині В. П. Ульмана, який видавав книжки за плату й під заставу.

З нагоди сторіччя Катеринослава В. П. Ульман через секретаря М. М. Володимирова передав бібліотеку, якою він опікувався, міській Думі. Громадськість міста за різних нагод піднімала питання відновлення бібліотеки, проводився збір грошей, коремі особистості у фонд майбутньої бібліотеки передавали свої книжки. Врешті у листопаді 1889 року бібліотеку вдалося відкрити заново. Вона одержала статус міської громадської бібліотеки. Першим головою Ради бібліотеки був Г. Залюбовський.

1902 року бібліотека вперше в своїй історії отримала своє власне приміщення: їй було передано будівлю на вул. Московській 3, яку споруджували для комерційного банку. Напередодні Жовтневого перевороту 1917 року Катеринославська публічна бібліотека належала до найбільших бібліотек Російської імперії. Вона була восьмою за кількостю фонду, третьою — за кількістю відвідувань і четвертою — за кількістю книговидач. У перші роки радянської влади фонди бібліотеки значно зросли за рахунок націоналізованих книгозбірень. 1925 року бібліотека переїхала у нове приміщення, що було розташоване на розі вул. Дзержинського і пр. К.Маркса.

Під час Другої світової війни весь фонд бібліотеки було втрачено внаслідок пожежі, загинуло понад 650 тисяч книг і близько 300 підшивок періодичних видань. 7 листопада 1943 року бібліотека відкрилася для відвідувачів з фондом близько 10 000 томів. 1958 року бібліотека переїхала у нове преміщення на вул. Савченка, 10. На 1963 рік книжкові фондибібліотеки досягають свого довоєного рівня.

1989 року в бібліотеці було створено краєзнавчий відділ, в 1990 — сектор рідкісної книги, 1992 року — відділ періодики, а 1995 року — сектор комп'ютеризації (з 2000 — відділ автоматизації бібліотечних процесів). З 1992 року бібліотека веде електронний каталог. У роки незалежності фонд бібліотеки досяг позначки 2,7 млн одиниць зберігання.

Хроніка розвитку ДОУНБ під час директорства Зінаїди Рижкової[ред. | ред. код]

  • У 1975 р. — Співробітники Дніпропетровської обласної бібліотеки ї прийняли участь у проведенні науково-практичної конференції з питання централізації бібліотек Дніпропетровської області. — У краєзнавчому кабінеті проведено перший «Краєзнавчий четвер». Перше засідання було присвячено майбутньому 200-річчю м. Дніпропетровська. — Введено в експлуатацію електрографічний копіювальний аппарат (ЕГКА). — З метою поліпшення якісного складу книжкового фонду бібліотек області та більш ефективного використання обласного обмінного фонду, а також у зв′язку з підготовкою до централізації мережі державних масових бібліотек і розгортання системи депозитарного зберігання літератури та налагодженя координування з бібліотеками інших систем і відомств у структурі бібліотеки створено новий відділ — Обмінно-резервний фонд. — Кабінет краєзнавчої літератури починає отримувати обов′язковий примірник місцевих видань і формувати фонд «Місцевий примірник». Паралельно створюється картотека «Місцевий примірник». — Бібліотека починає брати участь у проведенні місцевих свят книги. — Бібліотека організовує роботу з проведення централізації бібліотек області. Завершиться ця робота у 1979 р.
  • У 1976 р.- Організовано відділ літератури іноземними мовами.
  • У 1977 р.- На підставі листа Міністерства культури УРСР створений відділ літератури з мистецтва. — Довідково-бібліографічний відділ завершив роботу над російськомовним виданням «Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область».
  • У 1978 р.- У зв'язку з низкою змін, які відбулись із введенням нових правил бібліографічного опису, розроблені плани з підвищення як працівників бібліотеки, так і бібліотекарів області, організовані практичні заняття для покращення засвоєння нових правил опису. — Створено три зали обслуговування у відділі читальних залів: зала обслуговування фахівців народного господарства, зала обслуговування студентської молоді, зала обслуговування наукових працівників. — При довідково-бібліографічному відділі організовано сектор краєзнавчої бібліографії, який мав свій спеціалізований фонд, довідковий апарат, готував та видавав бібліографічні посібники до 1989 р.
  • У 1979 р.- Бібліотеки Дніпропетровської області перейшли на нові правила бібліографічного опису у відповідності з діючими державними стандартами (ГОСТ-7.1-76, 7.12-77, 1743-76).
  • У 1980 р.- При бібліотеці створений університет культури, в межах якого проводилась робота з підвищення кваліфікації фахівців бібліотек усіх систем і відомств.
  • У 1981 р.- До 50-річчя утворення Дніпропетровської області сектор краєзнавчої бібліографії при ДБВ завершив багаторічну роботу над науково-допоміжним покажчиком «Історія міст і сіл Дніпропетровської області».
  • У 1982 р.- У відповідності до плану обласного управління культури з метою підвищення кваліфікації відбувся черговий обласний конкурс бібліотечних працівників "Кращий за професією.
  • У 1983 р.- Для покращення обслуговування фахівців культури і мистецтва об'єднані відділ інформації з питань культури та мистецтв і відділ мистецтв. Відділ названо — відділ обслуговування фахівців культури та мистецтва. — У відділі читальних залів почали працювати читацькі клуби за інтересами: «Прем'єра книги», «Літературна вітальня», "Клуб афористики «Золоті розсипи», «Інтернаціоналіст».
  • У 1984 р. 22.05. — Бібліотека відзначила 150-річчя від дня заснування.
  • У 1985 р. — Відбулися деякі кадрові зміни.
  • У 1986 р. — Була проведена робота з евакуації фонду у зв'язку з аварійним станом бібліотеки за адресою К. Маркса-103.
  • У 1987 р.- Бібліотека перейшла на класифікацію нових надходжень літератури за класифікаційними таблицями ББК. — До структури ДБВ введений сектор інформації з питань культури та мистецтва. Щомісяця видавалася «Хроніка культурного життя області».
  • У 1988 р.- За розпорядженням обласної ради народних депутатів бібліотека отримала два поверхи у приміщенні К. Маркса-18.
  • У 1989 р. — Створений відділ технічної та сільськогосподарської літератури (у подальшому — відділ обслуговування фахівців народного господарства).
  • У 1990 р.- Сектор рідких фондів став самостійним структурним підрозділом.
  • У 1991 р.- Відбулися деякі кадрові зміни.
  • У 1992 р.- Розроблена перша Програма комп'ютеризації ДОУНБ (1992—1995 рр.). Розпочалася комп'ютеризація бібліотечних процесів.
  • У 1993 р.- Співробітники бібліотеки почали створювати електронний каталог на нові книжкові надходження. — Розпочалася співпраця з фундацією «Сейбр-Світло», яка подарувала бібліотеці понад 3,5 тис. примірників оригінальних зарубіжних видань іноземними мовами з різних дисциплін.
  • У 1994 р.- Співробітники відділу краєзнавства почали готувати для Національної Парламентської бібліотеки щотижневі прес-огляди по Дніпропетровщині «Події. Факти. Коментарі».
  •  — Відбулася зміна директора бібліотеки. З. М. Рижкова звільнена від обов′язків директора бібліотеки. Призначена на посаду директора бібліотеки Н. М. Тітова.

Відзнаки бібліотеки[ред. | ред. код]

  •  — 17.04.1978 р. — У відповідності до постанови обласного НТТ СГ (Науково-технічного товариства сільського господарства) колектив бібліотеки відзначений грошовою премією за організацію та активне проведення обласного громадського огляду з використання довідково-інформаційних фондів бібліотек у довідково-бібліографічному та інформаційному обслуговуванні фахівців сільського господарства області.
  •  — 22.05.1984 р. — Бібліотеку нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР з нагоди 150-річчя від дня заснування бібліотеки.
  •  — У 1984 р. — Колектив бібліотеки нагороджено дипломом за досягнення високих результатів у Всесоюзному огляді культури виробництва і стану охорони праці в 1983 р.
  •  — 08.12.1985 р. — За результатами огляду роботи бібліотек та відділів колектив бібліотеки зайняв 1 м. Відзначений дипломом та грошовою премією.
  •  — У 1985 р. — Колектив бібліотеки нагороджено за перемогу в Республіканському огляді роботи культурно-просвітницьких установ із військово-патріотичного виховання, присвяченого 40-річчю Перемоги у Другій світовій війні.
  •  — У 1987 р. — Колектив бібліотеки нагороджено почесною грамотою Міністерства культури УРСР і Українського республіканського комітету профспілок працівників культури за перемогу в республіканському огляді роботи культурно-просвітницьких і медичних закладів «За здоровий спосіб життя».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославские губернские ведомости, 1843, № 19.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Книги і книжники. Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки, 1834–2009 : бібліогр. покажч. / Дніпропетр. обл. унів. наук. б-ка ; упоряд.: І. Голуб, М. Пушкар, З. Рижкова ; відп. за вип. Т. Абраїмова ; ред. О. Літуча ; вступ. ст. Л. Лучки. – Дніпропетровськ, 2009. – 191 с. – Ім. покажч.: с. 171–190.