Північна Країна Басків
Францу́зька Краї́на Ба́сків або півні́чна Краї́на Ба́сків (фр. Pays basque français, баск. Ipar Euskal Herria, Iparralde) є північно-східною частиною Басконії або історичної області Країна Басків. Адміністративно північна Країна Басків є західною половиною французького департаменту Атлантичні Піренеї. Східну половину департаменту займає Беарн. На північ від французької Країни Басків розташований французький департамент Ланди, на захід — Біскайська затока, а на південь — іспанська Країна Басків. Площа французької Країни Басків становить 2 869 км². На відміну від іспанської Країни Басків, зокрема таких індустріалізованих провінцій, як Біскайя і Гіпускоа, французька частина лишається значною мірою аграрною, за винятком міської агломерації Байонна-Англет-Біарріц, населення якої становить близько 40 % населення всієї північної Країни Басків. Важливим джерелом прибутку для регіону є туризм, зокрема в містах, розташованих на березі моря (Біарріц тощо).
Баски розглядають північну Країну Басків як об'єднання трьох історичних провінцій, розташованих на північному сході історичної області Країна Басків:
- Лапурді або Лабур (баск. Lapurdi, фр. Labourd), площа 800 км²;
- Нижня Наварра (баск. Nafarroa Beherea, фр. Basse-Navarre), площа 1 284 км²;
- Субероа або Суль (баск. Zuberoa, фр. Soule), площа 785 км².
Баскська назва регіону — Ipar Euskal Herria або Iparralde ('Північ'), іспанська частина Басконії відповідно називається Hego Euskal Herria або Hegoalde ('Південь').
У 2006 р.[1] регіон нараховував 280 266 жителів, з них 234 845 (83,8 %) — у Лапурді, 30 333 (10,8 %) — у Нижній Наваррі і 15 088 (5,4 %) — у Субероа.
Згідно з опитуванням, проведеним у 2006 р.[2], 22,5 % жителів французької Країни Басків були двомовними (вільно володіли і французькою і баскською), 8,6 % розуміли баскську і 68,9 % не розуміли баскської мови. Однак реультати дуже різняться залежно від регіону: у Нижній Наваррі і Субероа 66,2 % розмовляють або розуміють по-баскськи; у міській агломерації Байонна-Англет-Біарріц лише 14,2 % розмоляють баскською чи розуміють її; на решті території Лапурді таких 36,9 %. Частка баскомовних жителів північної Країни Басків змешилася на 3,9 % з 1996 р., коли вона була 26,4 %.
Баскський націоналістичний рух зародився у 1963 р., коли виник рух Enbata (заборонений у 1974 р.); зараз баскський націоналізм на Півночі представлений такими партіями, як Abertzaleen Batasuna, які прагнуть розділення Атлантичних Піренеїв на два департаменти: Країна Басків і Беарн. У регіоні присутні також такі націоналістичні партії, як EAJ-PNV, Eusko Alkartasuna і Batasuna, але їхній вплив є невеликим, особливо у порівнянні з іспанською Країною Басків. Ці політичні партії зазвичай набирають менш ніж 15 % голосів на місцевих виборах.
У 1980-х і 90-х роках у північній Басконії діяла воєнізована група Iparretarrak ('північани'), яка використовувала насильство для досягнення незалежності, однак ця організація не виявляла ознак діяльності уже на протязі десятиріччя.
29-го січня 1997 р. регіон офіційно став одним з «країв» ('pays') Франції, тобто представницьким органом, що завідує деякими видами діяльності, але без власного бюджету.
Історія[ред. • ред. код]
Північна Країна Басків довгий час була лише складовою частиною більшої території, відомої зараз як Ґасконь. Коли Цезар завоював Галлію, він зауважив, що регіон на південь і на захід від Гаронни населяв народ, відомий як аквітани, які не були кельтами і вважаються предками сучасних басків.
За часів Римської імперії край був спершу відомий під назвою 'Аквітанія'; згодом, коли назва 'Аквітанія' була поширена аж до Луари, регіон став називатися Novempopulania або Aquitania Tertia.
Після повстань басків проти римського феодалізму наприкінці IV і у V столітті регіон увійшов до складу незалежного герцогства Васконія. На початку IX століття утворилося окреме 'графство Васконія'.
У цей період північні баски брали участь у битвах у Ронсевальській ущелині проти франків у 778, 812 і 824 рр.
Васконський граф Санчо II Санчес знову воював з франками між 848 і 858 рр., у підсумку ставши герцогом Гасконі.
У 1020 р. Ґасконь уступила Лапурді (який тоді включав Нижню Наварру) Санчо Наваррському, який у 1023 році зробив його віконтством. Регіон був об'єктом зазіхань з боку герцогів Аквітанії до 1191 року, коли Санчо Мудрий і Річард I Левине Серце домовилися поділити спірну територію на дві частини, Лапурді відходив анжуйцям, а Нижня Наварра — Наваррі.
Тим часом утворилося незалежне віконтство Субероа, маючи як союзника проти територіальних претензій з боку Беарну Наваррське королівство, яке часом, щоправда, визнавало сюзеренітет Анжуйської династії.
Із закінченням Столітньої війни Лапурді і Субероа відійшли до французької корони як автономні провінції (pays d'êtat).
Після завоювання Верхньої Наварри Кастилією у 1512—1521 рр. Нижня Наварра, яка залишалася незалежною, очолила партію гугенотів у французьких релігійних війнах. У цей час баскською мовою була вперше перекладена Біблія. Зрештою Генріх Наваррський, перейшовши у католицизм, став королем Франції, зберігши формальну незалежність Наварри, яка була ліквідована у 1610 р.
Три провінції північної Країни Басків мали широку автономію, доки Велика французька революція не поклала їй край, як і повсюди у Франції, утворивши наполовину баскський і наполовину гасконський департамент Атлантичні Піренеї (Беарн, який являє собою східну половину департаменту, також був у свій час суверенною державою, приєднаною до Франції).
Економіка[ред. • ред. код]
Французька Країна Басків має 29 759 компаній, 107 компаній на 1 000 мешканців. Річне економічне зростання в період між 2004 і 2006 роками становило 4,5 %.[3]
66,2 % компаній працюють у сфері послуг, 14,5 % — у промисловому виробництві і 19,3 % — у первинному секторі (головним чином сільське господарство, агробізнес, рибальство і лісове господарство).
Хоча адміністративно північна Країна Басків є частиною департаменту Атлантичні Піренеї, вона має власну торгову палату (Chambre de commerce et d'industrie de Bayonne Pays basque).
Див. також[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
- ↑ La population communale depuis 1876: Région Aquitaine, Institut national de la statistique et des études économiques. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2009-10-26.
- ↑ Fourth Sociolinguistic Survey. 2006: Basque Autonomous Community, Northern Basque Country, Navarre, Basque Country, Basque Government, Vitoria-Gasteiz, 2008, ISBN 978-84-457-2777-5. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2009-10-25.
- ↑ Invest Pays Basque. CCI Bayonne. Архів оригіналу за 2013-07-01. Процитовано 2008-06-05.
|
|||||||
