Пінна благородна

? Пінна благородна
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Молюски (Mollusca) Клас: Двостулкові (Bivalvia) Ряд: Pteriida Родина: Pinnidae Рід: Пінна (Pinna) Вид: Пінна благородна
Біноміальна назва
Pinna nobilis (Linnaeus, 1758)
Синоніми
* Pinna (Pinna) nobilis Linnaeus, 1758· accepted, alternate representation Pinna aculeatosquamosa Martens, 1866 Pinna cornuformis Nardo, 1847 Pinna ensiformis Monterosato, 1884 Pinna gigas Röding, 1798 Pinna gigas Chemnitz Pinna incurvata Born, 1778 Pinna nigella Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. aequilatera Weinkauff, 1867 Pinna nobilis var. dilatata Pallary, 1906 Pinna nobilis var. gangisa de Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. inaequilatera Weinkauff, 1867 Pinna nobilis var. intermilla de Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. latella de Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. maga de Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. nana Pallary, 1919 Pinna nobilis var. pisciformis de Gregorio, 1885 Pinna nobilis var. polii Bucquoy, Dautzenberg & Dollfus, 1890 Pinna nobilis var. rarisquama Bucquoy, Dautzenberg & Dollfus, 1890 Pinna obeliscus Martens, 1866 Pinna saccata Poli, 1795 (invalid: junior homonym of Pinna saccata Linnaeus, 1758; Pinna ensiformis Monterosato, 1884 is a replacement name) Pinna squammosa Requien, 1848 Pinna squamosa Gmelin, 1791 Pinna vulgaris Roissy, 1804
Посилання
Вікісховище: Pinna nobilis Віківиди: Pinna nobilis EOL: 46467273 МСОП: 160075998 NCBI: 111169

Пінна благородна (Pinna nobilis) — вид прісноводних двостулкових молюсків родини Pinnidae.

Поширення

Вид поширений у Середземному морі, де він мешкає біля узбережжя на глибинах від 0,5 до 60 м.

Опис

Найбільший середземноморський двостулковий молюск, завдовжки від 30 до 50 см, максимально до 120 см. Мушля подовжена, клиноподібна. Залежно від глибини та місця проживання, раковина молюска може змінюватись за своєю формою. Гострим кінцем молюск прикріплюється до твердих предметів на морському дні за допомогою мережі з ниток бісусу. Тварина виділяє ці волокна зі своєї біссової залози; вони складаються з кератину та інших білків і можуть мати довжину до 6 см (2,4 дюйма). Внутрішня частина черепашки облицьована блискучим перламутром.

Посилання

• Hill, John E. 2004. The Peoples of the West. A draft annotated translation of the 3rd century Weilüe — see Section 12 of the text and Appendix D.
• Laufer, Berthold. 1915. «The Story of the Pinna and the Syrian Lamb», The Journal of American Folk-lore 28.108:103–128.
• McKinley, Daniel L. 1988. «Pinna and Her Silken Beard: A Foray Into Historical Misappropriations». Ars Textrina: A Journal of Textiles and Costumes, Vol. Twenty-nine, June 1998, Winnipeg, Canada. pp. 9–223.
• Maeder, Felicitas 2002. «The project Sea-silk — Rediscovering an Ancient Textile Material.» Archaeological Textiles Newsletter, Number 35, Autumn 2002, pp. 8–11.
• Maeder, Felicitas, Hänggi, Ambros and Wunderlin, Dominik, Eds. 2004. Bisso marino: Fili d'oro dal fondo del mare — Muschelseide: Goldene Fäden vom Meeresgrund. Naturhistoriches Museum and Museum der Kulturen, Basel, Switzerland. (In Italian and German).
• Schafer, Edward H. 1967. The Vermillion Bird: T'ang Images of the South. University of California Press.
• Turner, Ruth D. and Rosewater, Joseph 1958. «The Family Pinnidae in the Western Atlantic» Johnsonia, Vol. 3 No. 38, 28 June 1958, pp. 285–326.
• R. Tucker Abbott & S. Peter Dance, 1982, «Compendium of seashells: a color guide to more than 4,200 of the world's marine shells», E.P. Dutton Inc., New York. ISBN 0-525-93269-0.
• Images of shells