Пінон мікронезійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінон мікронезійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Пінон (Ducula)
Вид: Пінон мікронезійський
Ducula oceanica
(Desmarest, 1826)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Columba oceanica
Посилання
Вікісховище: Ducula oceanica
Віківиди: Ducula oceanica
EOL: 1047268
ITIS: 177381
МСОП: 22691663
NCBI: 1965267
Fossilworks: 372579

Пі́нон мікронезійський[2] (Ducula oceanica) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкають на островах Мікронезії.

Мікронезійський пінон

Довжина птаха становить 36 см, вага 360-406 г. Довжина хвоста становить 14,2-14,5 см, довжина дзьоба 22-24 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Восковиця помітно збільшена, чорна, пера біля основи дзьоба білуваті. Лоб, обличчя, тім'я і потилиця попелясто-сірі, верхня частина тіла темно-зелена, верхні покривні пера крил темно-сірі. Махові пера чорнуваті з зеленуватим відблиском. Надхвістя і верхі покривні пера хвоста темно-зелені, стернові пера чорнуваті. Підборіддя білувате, скроні, горло і груди світло-сірі. Живіт, стегна і гузка темно-бордові. Очі червонувато-карі, дзьоб темно-сірий, лапи яскраво-червоні[3].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють п'ять підвидів:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Мікронезійські пінони мешкають у Палау, Федеративних Штатах Мікронезії, на Маршаллових островах і Науру, у Кірибаті[5][6]. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в мангрових лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці. Живляться плодами. Розмножуються протягом всього року.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція мікронезійських пінонів становить приблизно 8000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, полювання і зміни клімату. На деяких островах мікронезійські пінони вимерли.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ducula oceanica.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 540—541. ISBN 9781408135563.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 травня 2022.
  5. VanderWerf, Eric A. (2007). 2005 Bird Surveys in the Republic of Palau: Final Report (PDF) (Звіт). с. 45. Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2016.
  6. Buden, Donald W. (2008). The Birds of Nauru (PDF). Notornis. Ornithological Society of New Zealand. 55 (1): 8—19. Архів оригіналу (PDF) за 6 січня 2017. Процитовано 10 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001