Піснекрадство
«Беларускі фальклор у сучасных запісах. Брэсцкая вобласць»[1][2]
Г. Цітович, «Анталогія беларускай народнай песні»[3]
Піснекрадство — термін, запроваджений Володимиром Леонюком, на означення різновиду плагіату, що його здійснюють деякі білоруські фольклористи, видаючи зразки української культури за власне білоруські[4]. Передусім термін вживається у контексті перекладу українських народних пісень Берестейщини білоруською мовою із подальшим оголошенням їх частиною білоруської культури[4]. Трапляються також випадки перекладу українських пісень Підляшшя[5].
Характер плагіату[ред. | ред. код]
Апологетами піснекрадства зарекомендували себе білоруські фольклористи Г. Ширма, Г. Цітович, В. А. Захарова, М. Шавиркін[6], Ніл Гілевич[2] та інші. До перекладу українських пісень та виставлення їх білоруськими також вдавалися видання «Беларускі фальклор у сучасных запісах. Брэсцкая вобласць» (Мінськ, 1973), «Беларуская народная творчасць» (Москва, 1983)[2], Білоруське радіо (передачі циклу «Вячоркі»), автори видань «Вянок беларускіх песень» та видання «Песні белорусского Полесья»[7].
Зокрема, збірник «Анталогія беларускай народнай песні» Г. Цітовича (Мінськ, 1968, 1975) налічує близько 100 перекладених білоруською мовою українських народних пісень (здебільшого з Берестейщини)[8], збірник «Вянок беларускіх песень» — близько 15[7]. Серед фальсифікатів білоруських перекладачів — пісні Марусі Чурай[9], пісня «Бодай пану в дворі страшно» (записана 1866 року)[1], пісня «Нащо мені чорні брови», створена на слова Тараса Шевченка[10].
При публікації тексти пісень перекладають на літературну білоруську орфографію, у них привносять невластиві тамтешнім українським говіркам акання, дзекання, цекання[11], здійснюються низка редакційних втручань[2], в окремих випадках навіть вигадуються нові білоруські слова[12]. На думку філологів, такий застарілий підхід різко знижує наукову цінність видань й виглядає щонайменше як анахронізм[13], а то й взагалі має псевдонауковий характер[14][15]. Етнонім «Україна» в піснях Берестейщини білоруські перекладачі пишуть з малої літери, ототожнюючи її з поняттям «окраїна»[16][17]. Серед укладачів видань залишається невирішеним питання наявності образу козака в піснях Берестейщини, нехарактерного для власне білоруських[17]. Походження пісень часом намагаються приховати за двозначними коментарями, зауважуючи, що вони виконуються «й українською мовою»[18].
Записи пісень на Поліссі велися ще з XIX століття й неодноразово засвідчували їхню органічну належність до загальноукраїнської культури[19]. З критикою дій білоруських фольклористів та проти привласнення української культури виступали як науковці (М. Толстой, С. Толстая, Р. Кирчів, О. Рибалко, Л. Ященко), так і українські громадські діячі (А. Харитонович, М. Козловський, Г. Мусевич, В. Місіюк)[20][21]. На думку деяких українських діячів (зокрема, Володимира Леонюка, Миколи Козловського), піснекрадство є одним із засобів асиміляції українців Берестейщини[1][21]. Критичну оцінку явища дав й білоруський письменник Янка Бриль, котрий оцінив їх в площині моралі — як гідні осуду, а в площині культури — як загрозу збіднення і занедбання її власне білоруських складників[22].
На Підляшші[ред. | ред. код]
Крім пісень Берестейщини, білоруські фольклористи інколи також перекладають білоруською мовою й видають за білоруські українські пісні Підляшшя, наслідком чого стає повна «деформація» окремих пісенних зразків й стирання говіркових особливостей, що дозволяють ідентифікувати фольклорні тексти[23][5]. Так, професор Григорій Аркушин наводить кумедний випадок, коли переможцем конкурсу виконавців білоруського фольклору на Підляшші стала пісня «Павєй, вєцєр, на Вкраіну»[12]. До перекладу українських підляських пісень вдавалися тижневик «Ніва», «Беларуский каляндар»[5], Микола Гайдук («Песні Беласточчыны»)[24]. Зразок такої перекладеної веснянки, опублікованої в «Песні Беласточчыны» Миколи Гайдука[24]:
| Оригінал (підляською говіркою української мови) |
Переклад Гайдука |
|---|---|
Є в Добриводи грудочок, грудочок |
Е ў Дабрывадзе грудочак, грудочак, |
Список перекладених пісень[ред. | ред. код]
Берестейщина[ред. | ред. код]
| Тарас Шевченко[25] | Переклад Г. Цітовича[26] |
|---|---|
«Думка» («Нащо мені чорні брови…») |
«Нашто ды мне бровы чорны» |
Список українських пісень Берестейщини, перекладених білоруською мовою:
| Пісня | Початковий запис | Перша публікація | Переклад білоруською | Джерела |
|---|---|---|---|---|
| «Бодай пану в дворі страшно» | І. Котович, с. Косичі | 1866, СПНТСЗК | «Хрэстаматыя па беларускай літаратуры», 1946 | [27][1] |
| «Ой, за гаєм, гаєм» | [28] | |||
| «Терниця» | Г. Цітович, І. Назіна, Л. Алексютович | [29][30] | ||
| «У неділю, неділеньку» | В. І. Скидан, 1968, с. Ченчиці | В. І. Скидан | [31] | |
| «А мій милий захворів» | І. Бичко-Машко, 1911 | Г. Цітович, «Анталогія беларускай народнай песні» (с. 375) | [32] | |
| «А на ріллі» | Г. Ширма, 1928 | [3] | ||
| «Біла чаєчка» | [33] | |||
| «Вечірня зоря» | Г. Цітович | [34] | ||
| «В саду травка все зелена» | 1953, с. Лопатин | Г. Цітович | [35] | |
| «Гойда, гойда» | Н. Сушкевич, 1970, с. Тишковичі | Г. Цітович, АБНП (с. 136) | [36] | |
| «Джигун» | [37] | |||
| «Дівчинонько, шумить гай» | Г. Цітович | [38] | ||
| «Дуб до дуба похилився» | Г. Ширма, 1951 | [39] | ||
| «Журавель» | Г. Цітович | [40] | ||
| «Іще поле не орано» | Г. Ширма, 1928, с. Шакуни | [41] | ||
| «Нагнівалася жінка на мужа» | Г. Ширма | [42] | ||
| «На нове літо» | Г. Ширма, 1928, м. Пружани | [42] | ||
| «Нащо мені чорні брови» | пісня на слова Тараса Шевченка | Г. Цітович | [10] | |
| «Ой зібралася бідна голота» | Г. Цітович | [43] | ||
| «Ой під гаєм зелененьким» | Г. Цітович | [43] | ||
| «Ой у полі нивка» | Г. Цітович | [43] | ||
| «Ой п'ять, браття, п'ять» | Г. Ширма, 1928, с. Шакуни | Г. Ширма | [43] | |
| «Ой ти хмелю, хмелю» | Г. Цітович | [43] | ||
| «Ой у лісі гриби зародили» | Г. Цітович | [43] | ||
| «Ой у полі дуб, Дуб» | Г. Ширма, 1934, с. Янино | Г. Ширма | [43] | |
| «Ой у саді калина» | І. Бичко-Машко, с. Калюга-Комарне | Г. Цітович | [43] | |
| «Ой чумаче, чумаче» | Г. Ширма, 1929, с. Шакуни | [44] | ||
| «Посію я руту» | І. Бичко-Машко, с. Калюга-Комарне | Г. Цітович | [45] | |
| «Посіяла огірочки» | Г. Цітович | [45] | ||
| «Там коло млина» | Г. Ширма | [46] | ||
| «Ти, дубе зелененький» | Г. Ширма | [30] | ||
| «Ходить кіт по сіножаті» | Н. Сушкевич, 1970, с. Тишковичі | Г. Цітович | [47] | |
| «Червона калинонька» | Г. Ширма, 1928, с. Шакуни | [48] | ||
| «Через річеньку» | Г. Ширма, 1928 | [48] | ||
| «Чиї бджоли у городі» | Г. Цітович | [49] | ||
| «Як піду я, куди давно ходила» | Г. Цітович | [50] | ||
| «Зеленеє жито, зелене» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Коло млина, коло млина» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ти ж мене підманула» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «І туди гора, і сюди гора» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Туман яром, туман долиною» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Чого вода каламутна» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Чом ти не прийшов» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Цвіте терен, цвіте терен» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ой у зелененькім садочку» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ой у полі береза стояла» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ой піду я лугом, лугом» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Як зірву я з рожі квітку» | Г. Цітович, «Анталогія беларускай народнай песні», «Вянок беларускіх песень» |
[7] | ||
| «Ой чия ж то нива» | «Вянок беларускіх песень» | [7] | ||
| «Ой за валом, за валом» | «Вянок беларускіх песень» | [7][51] | ||
| «Верба, верба» | Г. Цітович, «Анталогія беларускай народнай песні» | [7] | ||
| «Червона вишня» | «Песні белорусского Полесья» | [7] |
Підляшшя[ред. | ред. код]
Список українських пісень Підляшшя, перекладених білоруською мовою[52]:
- «Там за лісом-бором»
- «Положу я кладку вербову, вербову»
- «Ой там на гори, на білуй камениці»
- «Святий Юре-Ригоре»
- «Трава-мурава, чом ти не зелена?»
- «Там на вигони ходилі кони»
- «Там на майовуй росі»
- «Пливе човен, води повон, в хвилю хилився»
- «Ау сокола золоті пюра, а у павонькі коси»
- «Малая ночка купалночка»
- «Зажурилася бідная удівонька»
- «Послала мене мати»
- «Наша пані домує»
- «Пошлі девонські в ліс калиноньку ламати»
- «Там на облозі скакалі жаби»
- «Ой ясна-красна в лузі каліна»
- «А в пана Андріея»
- «Ой ще й по горам сніги й морози»
- «Не кажи нам, пані, довго стояті»
- «Васільова маті»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Леонюк, 2010, с. 240.
- ↑ а б в г Пам'ятки України, 1997, с. 114.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 13.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 143.
- ↑ а б в Рибалко О. Л. Перелицювання пісні – перелицювання народу // Пам'ятки України. — К., 1994. — № 1-2. — С. 99.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 74, 143, 186.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Тетерук, 1995, с. 27.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 206.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 186.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 126.
- ↑ Ященко Л. І. Берестейська пісня в сучасних записах // Пам'ятки України. — К., 2002. — № 3-4 (136-137). — С. 192-193.
- ↑ а б Аркушин, 2014, с. 158.
- ↑ Толстой, Н. И. О задачах этнолингвистического изучения Полесья / Н. И. и С. М. Толстые // Полесский этнолингвистический сборник. Материалы и исследования / Отв. ред. Н. И. Толстой ; АН СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. — М., 1983. — С. 18-19
- ↑ Грицевич Ю. В. Діалектний компонент у фольклорних текстах із Західного Полісся [Архівовано 2020-02-15 у Wayback Machine.]: автореф. дис … канд. філол. наук: 10.02.01 / Юрій Васильович Грицевич . — Луцьк, 2018 . — С. 13
- ↑ Аркушин, 2014, с. 157.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 36.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 244.
- ↑ Савчук І. Антологія білорусизованої української пісні? // Пам'ятки України. — 1997. — № 3. — С. 116.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 237-239.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 143, 194.
- ↑ а б Пам'ятки України, 1997, с. 115.
- ↑ Пам'ятки України, 1997, с. 120-121.
- ↑ Кравчук, 2010, с. 11-14.
- ↑ а б Кравчук, 2010, с. 12-13.
- ↑ Тарас Шевченко. Думка. Нащо мені чорні брови... Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 1. litopys.org.ua.
- ↑ Цітович Г. І. Анталогія беларускай народнай песні. — Мінск : Беларусь, 1975. — Т. 2. — С. 353. (біл.)
- ↑ Леонюк, 1996, с. 73.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 217.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 297.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 173.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 312.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 12.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 23.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 37.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 41.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 48.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 59.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 60.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 64.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 69.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 77.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 124.
- ↑ а б в г д е ж и Леонюк, 2010, с. 130.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 131.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 147.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 171.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 181.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 184.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 185.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 192.
- ↑ Тетерук, 1994, с. 98-99.
- ↑ Кравчук, 2010, с. 12.
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркушин Г. Народна лексика Західного Полісся : монографія / Григорій Львович Аркушин. — Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Інститут філології та журналістики, Західнополіський ономастико-діалектологічний центр, 2014. — 236 с.
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — ISBN 978-966-325-135-6.
- Кравчук Н.. Українські пісні Підляшшя в культурно-політичному контексті XIX – XX ст. // Фольклористичні зошити. — Луцьк, 2010. — № 13. — С. 3-14.
- Тетерук А. Піснекрадство // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 3(19) (травень-червень). — С. 27. — ISSN 1230-2759. Архівовано з джерела 1 травня 2013.
- Тетерук А. Піснекрадство // Пам'ятки України. — К., 1994. — № 1-2. — С. 98-99.
- Харитончук А., Козловський М. Довкола "Піснекрадства" // Пам'ятки України. — К., 1997. — № 3.