Рахманін Євген Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахманін Євген Володимирович
Основна інформація
Дата народження 9 травня 1993(1993-05-09) (30 років)
Місце народження Енергодар
Професії оперний співак
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад Київський національний академічний театр оперети і Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка

Рахманін Євген Володимирович (нар. 9 травня 1993(19930509), Енергодар, Україна) — оперний співак (бас).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1993 року в місті Енергодар Запорізької області. Першу музичну освіту здобував в Енергодарській музичній школі з 2000 по 2009 роки, навчаючись на вокально-хоровому, фортепіанному та духовому відділеннях. З дитинства займався співом, опановував гру на фортепіано та саксофоні.

У 2009—2013 роках навчався в коледжі при Київському Інституті музики ім. Р. М. Глієра (проф. Буймістер В. Г.). У 2013—2020 роках навчався у Національній музичній академії України ім П. І. Чайковського (проф. Буймістер В. Г., з 2017 року — проф. Мокренко А. Ю.). Під час навчання виконував близько десяти другорядних та головних оперних ролей у виставах поточного репертуарі оперної студії консерваторії.

З 2011 по 2015 роки працював солістом Київського театру мюзиклу Comme il Faut, де виконував провідні ролі з найвідоміших мюзиклів світу. З 2015 по 2017 рік працював артистом хору в Київському Національному академічному театрі оперети. У 2017—2020 роках займав посаду артиста хору в Національній опері України.

У складі хору Національної опери України брав участь у мистецьких акціях в рамах міжнародного проекту «Шляхи дружби» за участі Рікардо Муті та Джона Малковича[1] в Києві та Равенні (Італія).

Партії[ред. | ред. код]

NOVA OPERA[ред. | ред. код]

З 2015 року веде активну творчу та гастрольну діяльність як соліст формації молодих українських митців NOVA OPERA.

Гастролі у складі формації Nova Opera у Данії, Голландії, Македонії, Австрії, Франці, Сполучених Штатах[2], Польщі. Були запрошені на такі фестивалі сучасного мистецтва: Operadagen Rotterdam 2018, Prototype festival 2018 (Нью-Йорк), KODY festival (Люблін, The Gdansk Shakespeare Festival (Гданськ).

Також мали виступи на таких сценах як скляний зал Віденської філармонії, зал Kortot у Парижі, Македонський театр опери та балету, Національна опера України, театр Шекспіра у Гданську, театр NOW та театр La Mamma на Мангеттені.

У 2015 році брав участь у створенні опери «Йов», виконавши одну з партій[3].

В 2016 брав участь у створенні опери-цирк «Вавилон», композиторів Іллі Разумейко та Романа Григоріва, режисер Влад Троїцький. У 2017 р. брав участь у створенні опера-балет «Ark», композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, режисер Влад Троїцький, хореограф Оскар Шакон[4].

У 2018 році опера «IYOV» увійшла у топ 10 найкращих опер світу за версією Theatre Now New York. У 2018 р. брав участь у створенні перформансу «Air», композитор П'єр Тілуа, режисер Влад Троїцький, за участі: Dakh Daughters, NOVA OPERA, Національний президентський оркестр, диригент Гаст Вальтціг. У 2019 р. брав участь у створенні опери «Ґаз» (композитори — Ілля Разумейко та Роман Григорів).

Одна з вистав формації Nova Opera — «Iyov» — увійшла до топ-10 кращих сучасних опер світу за версією конкурсу Music Theater NOW (серед 436 учасників з 55 країн).

У 2020 році опера-реквієм «Йов» здобула Шевченківську премію у номінації «Театральне мистецтво».

Інші проєкти[ред. | ред. код]

У серпні-вересні 2018 року брав участь у постановці опери Моцарта «Don Giovanni» в рамах міжнародного проекту Music overcomes walls, де виконував партії Мазетто та Командора у співпраці з всесвітньо відомим оперним режисером Торстеном Келле.

У 2018 році керівниками проекту Open Opera Ukraine був затверджений на роль Поліфема у майбутній постановці опери «Ацис та Галатея», яка відбулась в жовтні 2019 року[5][6]. В рамках цього ж проекту брав участь у майстер-класах Ольги Пасічник та у концерті Юрія Міненка.

З 2019 року є учасником молодіжної оперної програми при Варшавській опері «Akademia Operowa». У 2020 році є стипендіатом піврічної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia» (науковий керівник — Ольга Пасічник).

У 2020 році став фіналістом міжнародного фестивалю старовинної музики, що відбувається в австрійському місті Інсбрук — Innsbrucker Festwochen der Alten Musik[7].

У 2020 році виборов третє місце на ІІІ Міжнародному конкурсі вокалістів «Пам'яті Мусліма Магомаєва», який проводився в місті Трускавець[8].

У 2023 році гурт «Mavka» випускає альбом «Rusalii», створений ще у 2021 році на основі недописаної опери Миколи Леонтовича «На русалчин Великдень». Басові вокальні партії в цьому альбомі виконує Євген Рахманін[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІРОД-ЦАР. nova-radist.ababahalamaha.com (укр.). А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. 2019. Процитовано 18 березня 2024.
  2. Роздольська, Мирослава (16 лютого 2018). Оперу поставили у церкві. svoboda-news.com (укр.). Свобода — газета української діаспори. Процитовано 18 березня 2024.
  3. Опера "Йов": зупинити музикою війну. life.pravda.com.ua (укр.). Українська правда. 26 лютого 2016. Процитовано 18 березня 2024.
  4. Корчова, Олена (12 вересня 2021). І ковчег пливе…. lb.ua (укр.). lb.ua. Процитовано 18 березня 2024.
  5. Поліщук, Тетяна (18 жовтня 2019). «Ацис і Галатея» — сучасна версія. day.kyiv.ua (укр.). Газета «День». Процитовано 18 березня 2024.
  6. Сіренко, Єлизавета (18 жовтня 2019). Сучасна інтерпретація метатексту барокової опери «Ацис і Галатея» Генделя: невиправданий хайп чи пошуки нових смислів?. moderato.in.ua (укр.). Moderato. Процитовано 18 березня 2024.
  7. Українець Євген Рахманін виступить у фіналі міжнародного фестивалю старовинної музики в Австрії. prm.ua (укр.). Телеканал «Прямий». 30 серпня 2020. Процитовано 18 березня 2024.
  8. Ярема, Галина (10 грудня 2020). А найкращими виявилися дівчата!. wz.lviv.ua (укр.). Газета «Високий Замок». Процитовано 18 березня 2024.
  9. Mavka випустила мініальбом Rusalii за незавершеною оперою Леонтовича. muzvar.com.ua (укр.). МУЗВАР. 2023. Процитовано 18 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]