Очікує на перевірку

Ребрівкові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ребрівкові
Ребрівка звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Підпорядок: Aspleniineae
Родина: Ребрівкові (Blechnaceae)
Newman, 1844
Вікісховище: Blechnaceae

Ребрівкові[1], блехнумові[2][3][4] (Blechnaceae) — родина папоротеподібних рослин. Етимологія: грец. βλῆχνον — «папороть»[5].

Рослини багаторічні, в основному наземні, іноді ростуть на камені або епіфітні. Кореневище: довгі або короткі з лусками коричневого або чорного кольору. Стебла повзучі, напіввисхідні або висхідні, іноді виткі (рідко здерев'янілі). Листи мономорфні або зазвичай диморфні, великі й грубі, як правило, більші ніж 30 см, часто понад 1 м. Диморфні листи (вайя): вічнозелені, родючі листи більш випростані й довші, ніж стерильні; молоді — часто червоного кольору.

Поширення

[ред. | ред. код]

За небагатьма винятками це рослини субтропічних і тропічних регіонів. Тільки роди Blechnum і Woodwardia також зустрічаються в північних регіонах.

Blechnum L. 1753
Brainea J.Sm. 1856
Doodia R.Br. 1810
Pteridoblechnum Hennipman 1966
Sadleria Kaulf. 1824
Salpichlaena J.Sm. 1841
Steenisioblechnum Hennipman 1985
Stenochlaena J.Sm. 1841
Woodwardia Sm. 1793

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Blechnaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Директива ради Європи від 21 травня, 1992 року «Про збереження природних типів оселищ (habitats) та видів природної фауни й флори» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  3. Казімірова Л.П., Гесаль Н.М. Polypodiophyta у природній флорі Хмельницької області: систематична структура, раритетна складова, перспективи реінтродукції у паркові культурфітоценози // Науковий вісник. — 2006. — Вип. 16. — № 4. — С. 217–222.
  4. Т.Л. Андрієнко, М.М. Перегрим (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. — Київ : Альтерпрес, 2012. — С. 138. — ISBN 978-966-542-512-0.
  5. Hardy Fern Library. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]