Реймонд Леппард
Реймонд Леппард | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | англ. Raymond John Leppard |
Дата народження | 11 серпня 1927[1][2][…] |
Місце народження | Лондон, Велика Британія |
Дата смерті | 22 жовтня 2019[4] (92 роки) |
Місце смерті | Індіанаполіс, США |
Громадянство | Велика Британія |
Професії | диригент, композитор, піаніст, кінокомпозитор, клавесиніст |
Освіта | Триніті-коледж (Кембридж) і Beechen Cliff Schoold |
Вчителі | Boris Ordd |
Відомі учні | Christopher Hogwoodd і Hugh Macdonaldd |
Інструменти | клавесин |
Жанри | класична музика |
Заклад | University of Indianapolisd |
Лейбли | Philips Recordsd і Erato Records |
Нагороди |
Реймонд Джон Леппард (англ. Raymond John Leppard; 11 серпня 1927, Лондон — 22 жовтня 2019[5]) — британський диригент та клавесиніст.
Творчий шлях[ред. | ред. код]
Виріс в Баті, потім закінчив Трініті-коледж Кембриджського університету (за спеціальністю — клавесин і альт) і згодом в 1958—1968 рр. керував музичною освітою в цьому коледжі. У 1952 р. дебютував в Лондоні як диригент з власним ансамблем. Займався переважно бароковою музикою, особливо оперою. У 1962 р. поставив «Коронацію Поппеї» Клаудіо Монтеверді на Глайндборнскому фестивалі. У 1960-ті ж роки підготував кілька видань барокової музики, які сприяли популяризації цього репертуару у виконавців. Однак видання були неоднозначно сприйнятих фахівцями.
У 1969 р. вперше виступив в США, виконавши як соліст клавірний концерт Йозефа Гайдна з Нью-Йоркським філармонійним оркестром. Надалі плідно і успішно працював в США, зокрема, диригував «Альцина» Георга Фрідріха Генделя в Нью-Йоркській міській опері, «Біллі Баддом» Бенджаміна Бріттена в Метрополітен-Опера і в Опері Сан-Франциско. Після семирічного (1973—1980) керівництва Північним симфонічним оркестром БіБіСі Леппард протягом 14 років (1987—2001) очолював Індіанаполіський симфонічний оркестр, потім в 2004—2006 рр. працював музичним радником Луїсвільського оркестру в період відсутності у колективу головного диригента.
Серед численних записів Леппарда — «Антарктична симфонія» Воан-Вільямса, твори Людвіга ван Бетховена, Роберта Шумана, Петра Ілліча Чайковського і Едуарда Елгара з Індіанаполіським оркестром, Сезара Франка з Королівським філармонійним оркестром та багато інших.
У 1963 р. Леппард став автором саундтреку до фільму Пітера Брука «Повелитель мух».
Визнання[ред. | ред. код]
Орден Британської імперії. Командор Італійської республіки (1973). Почесний доктор університету Пердью, університету Бата. Лавреат премії Греммі та багатьох інших музичних премій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103984100 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ https://www.nytimes.com/2019/10/22/arts/music/raymond-leppard-dead.html
- ↑ Conductor and Composer Raymond Leppard — A Champion Of The Old And The New — Has Die. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Bruce Duffie. (1986). Conductor Raymond Leppard (англ.). Kathy Cunningham Studio. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 27 березня 2014.
- Рэймонд Леппард (англ.) на сайте MusicBrainz
|
- Народились 11 серпня
- Народились 1927
- Уродженці Лондона
- Померли 22 жовтня
- Померли 2019
- Померли в Індіанаполісі
- Випускники Триніті-коледжу (Кембридж)
- Командори ордена Британської імперії
- Командори ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Академічні музиканти Великої Британії
- Британські кінокомпозитори
- Піаністи XXI століття
- Піаністи XX століття
- Британські піаністи
- Диригенти XX століття
- Британські диригенти
- Британські емігранти до США