Рельєф Полтавської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Придніпровська низовина
Полтавська рівнина
Придніпровська низовина з висоти пташиного польоту

Рельєф Полтавської області рівнинний. Територія області розташована на Східноєвропейській рівнині, на її менших складових ― Придніпровській низовині, Полтавській рівнині та Придніпровській височині.

Характеристика рельєфу[ред. | ред. код]

Майже цілком територія Полтавської області розташована у межах Придніпровської низовини, а невелика ділянка, площею близько 150 км², ― в межах Придніпровської височини. Територія області має нахил з північного сходу на південний захід і південь (~1 м/км), в бік Дніпра.  Середня висота області становить 110 метрів над рівнем моря. Максимальна висота Полтавщини ― Деївська гора має позначку 204,4 м та розташована на правому березі Дніпра на Придніпровській височині поблизу Кременчука.[1] Мінімальна висота області – 64 м над рівнем моря, уріз води Кам’янського водосховища.[2]

Висоти від 64 до 100 м на території Полтавщини домінують, вони займають 47% поверхні, а висоти від 150 до 200 має тільки біля 14% території.

Полтавська область розташована на двох частинах Придніпровської низовини: Придніпровській терасовій низовині та Полтавській рівнині. Полтавська рівнина має середні висоти по області від 140 до 202 м та розташована на північному заході в напрямку північний захід-південний схід. Полтавська рівнина поділена на частини широкими і глибокими долинами річок Сула, Псел, Ворскла та їх притоками. Добре розвинуті долини цих річок у поєднанні з глибокими балками обумовлюють характерні риси долинно-балкового рельєфу області.[1]

Тектонічні фактори[ред. | ред. код]

Рівнинність території обумовлена неотектонічними рухами  та майже горизонтальним заляганням пластів осадових порід Дніпровсько-Донецької тектонічної западини. [1] Центральна частина Дніпровсько-Донецької западини почала формуватися на початку герцинського геотектонічного циклу.[3]

Сучасні тектонічні підняття найбільш інтенсивні в районі м. Кременчука. Вони становлять до +8…10 мм на рік., у Полтаві  + 3…5 мм на рік. Упродовж неотектонічного етапу русло давнішнього Дніпра поступово просувалось на південний захід. Внаслідок таких рухів було сформовано дві давні неогенові тераси, які утворюють Полтавську рівнину й молоду частину Придніпровської низовини, що біля Дніпра.

В осадовому чохлі Дніпровсько-Донецької западини на території області  виділяється близько 30 куполоподібних підняттів, в структурі яких залягають поклади кам’яної солі. Ці геологічні структури називають “соляними куполами”.  Найбільші з них є Висачківський горб, Солохо-Диканське, Глинсько-Розбишівське, Більське, Новосанжарське, Радченківське. Під соляними куполами, як правило, знаходяться родовища нафти й природного газу.  

Геоморфологічна будова[ред. | ред. код]

На території Полтавської області сформовані терасовані алювіальні річкові долини Дніпра та його приток.[4] Вони мають по чотири надзаплавні тераси й сучасну заплаву. Ширина долини Дніпра простирається  до 25 км, долини Псла, Ворскли, Сули мають ширину від 10 до 15 км. Перша надзаплавна тераса річок Полтавщини складена піщаними й супіщаними відкладами палеогену. На ній зустрічаються еолові форми рельєфу – пологі пагорби. Найбільші ділянки з ними розташовані в нижній течії Ворскли та Сули, лівій заплаві Дніпра.

Решта території області має розчленовані лесові денудаційно-акумулятивні височини.[4] На них створена густа яружно-балкова сітка.  Балки і яри особливо сильно розвинуті на правому березі долин річок.

Також на правому березі річок найбільше відбуваються зсуви. [5] [6]Утворення зсувів спостерігається й на березі водосховища.

Четвертинне зледеніння охоплювало половину території сучасної Полтавської області.[7] Льодовик рухався по долині Дніпра та покривав річки Псел, Сулу та долину нижньої течії Ворскли. Внаслідок цього на ділянках вододілу виникли прохідні долини, які зараз можна спостерігати на Полтавській рівнині.[8]

На плоских вододільних ділянках на лесоподібних суглинках поширені карстові процеси. Полтавська область має велику кількість подів.

Дивись також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Регіональна екомережа Полтавщини / ред. О. М. Байрак. - Полтава: Верстка, 2010. - 214 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Булава, Леонід Миколайович (1999). Географія Полтавської області [Текст] : підруч. для учнів 8- 9 кл. / Л. М. Булава. - 2.вид., доп. і перероб. Полтава: ПОІПОПП . -. с. - (Бібліотека учителя ХХІ століття). 54 . ISBN ISBN 966-7653-01-3. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. ↑ ПАРАМЕТРИ ДНІПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩ. web.archive.org. 29 травня 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 13 серпня 2023.
  3. ↑ Географія України: навч. посіб. для курсу за вибором учнів 10-11 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Топузов [та ін.] ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки. - Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2018. - 175 с. : мал., табл. - 300 прим. - ISBN 978-617-7724-25-3 Процитовано 13 серпня 2023
  4. ↑ а б Grachev, A. Географічні карти України. geomap.land.kiev.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
  5. ↑ Інженерно-геологічні умови, Зсуви. geomap.land.kiev.ua. Процитовано 13 серпня 2023.
  6. ↑ НЕСПРИЯТЛИВІ ЕКЗОГЕННІ ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ НА ПОЛТАВЩИНІ | Наукові конференції. oldconf.neasmo.org.ua. Процитовано 17 серпня 2023.
  7. ↑ Палеоландшафти. Ландшафти України. geomap.land.kiev.ua. Процитовано 13 серпня 2023.
  8. ↑ Великодний Ю. Й. Особливості геоморфологічної та геологічної будови Полтавської області / Ю. Й. Великодний, С. В. Біда, А. М. Ягольник, О. Ю. Пащенко, В. С. Житник // Збірник наукових праць [Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. Сер. : Галузеве машинобудування, будівництво. - 2012. - Вип. 4(2). - С. 49-54 Процитовано 13 серпня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рельєф_Полтавської_області&oldid=40952862