Ворскла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворскла
Vorskla Poltava.JPG
Ворскла у Полтаві
Басейн Ворскли.jpg
Басейн Ворскли на гідрографічній мапі України
50°54′30″ пн. ш. 36°26′55″ сх. д. / 50.90858500002777731° пн. ш. 36.4487420000277780° сх. д. / 50.90858500002777731; 36.4487420000277780
Витік західні схили Середньоруської височини, поблизу с. Покровка Бєлгородської області Російської Федерації
• координати 50°54′30″ пн. ш. 36°26′55″ сх. д. / 50.90858500002777731° пн. ш. 36.4487420000277780° сх. д. / 50.90858500002777731; 36.4487420000277780
Гирло Дніпро (тепер впадає у Кам'янське водосховище на Дніпрі)
• координати 48°54′05″ пн. ш. 34°07′02″ сх. д. / 48.901459000027777790° пн. ш. 34.117255000027775225° сх. д. / 48.901459000027777790; 34.117255000027775225
Басейн Басейн Ворсклиd
Країни: Україна Україна, Росія Росія
Прирічкові країни: Україна, Російська Федерація
Регіон Полтавська область
Сумська область
Довжина 464 км, на Полтавщині 226 км
Площа басейну: 14 700 км², на Полтавщині 5 970
Середньорічний стік 36,4 м³/с (середньорічний біля гирла)
Притоки:
CMNS: Ворскла у Вікісховищі

Во́рскла — річка, що протікає Бєлгородською областю Російської Федерації, Сумською та Полтавською областями України. Ліва притока Дніпра. Площа водозбору річки Ворскли на території України становить 12590 км²[1].

Легенди[ред. | ред. код]

Вважається, що назва річки складається з тюркського кореня «ворск» (аорс — одна з назв аланів), з болгарським топонімічним суфіксом «-ла». За іншою версією назва «Ворскла» походить від скіфо-сарматських слів «вор» і «скол» в значенні «біла вода» (споріднено з ос. Урс — «білий»)[2]. Ймовірно, назва походить від основної корінної породи басейну річки — крейди[3]. Згідно з іншими припущеннями назва річки може походити від тюркського «Борсиқли», тобто «борсу́ча» (там де є борсуки)[4]. Річка Воръскол, Върьскла, Въскол в різних формах написання згадується ще у Повісті врем'яних літ (XII століття) і Іпатіївському літописі (XV століття)[5]. Битва на Ворсклі, що відбулася 12 серпня 1399 року і стала вирішальною подією у відносинах між Великим князівством Литовським (ВКЛ) і Золотою Ордою, описана у Никонівському літописі. Шведський історик XVIII ст. Густав Адлерфельд у своєму дослідженні «Військова історія шведського короля Карла XII з 1700 р до Полтавської баталії 1709 р написана королівським камергером Густавом Адлерфельда за особистим наказом Його Величності» (Амстердам, 1740), посилаючись на Мартіна Кромера, писав, що Полтавська битва 1709 року сталася на тому самому полі, де колись була розбита армія великого князя литовського Вітовта. Крім того назва «Worʃkło» вказана на відомій Карті Боплана, що датується 1648 роком.

Географія[ред. | ред. код]

Ворскла. Полтавщина, Котелевський р-н, с. Підварівка
Млини біля селища Білики. Початок XX ст.

Ворскла — одна з найбільших лівих приток Дніпра. Витік Ворскли розташований поблизу села Покровки Івнянського району Бєлгородської області. У межах Сумської області тече територією Великописарівського та Охтирського районів. У межах Полтавської області тече територією Котелевського, Зіньківського, Диканського, Полтавського, Новосанжарського і Кобеляцького районів. На Ворсклі у межах Сумщини — місто Охтирка, смт Велика Писарівка, Кириківка; у межах Полтавщини — міста Полтава і Кобеляки, селища Опішня, Нові Санжари та Білики. У Бєлгородській області РФ місто Грайворон та смт Яковлево, Томаровка, Борисовка. До XVIII ст. Ворскла була судоплавною.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Витік річки розташований на західних схилах Середньоруської височини, тече переважно в межах Придніпровської низовини. Впадає у Кам'янське водосховище, що на Дніпрі.

Долина річки трапецієподібна, завширшки 10—12 км. Практично на всій протяжності правий берег високий і крутий, лівий низький і подекуди болотистий. Ширина плеса річки в середній і нижній течії бл. 40 метрів, іноді перевищує 100 метрів. Середня глибина 1,5 м, максимальна — 10—12 м. Похил річки 0,3 м/км.

Живлення мішане. Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Найвищі річні води — у березні — квітні, найнижчі — у липні — жовтні. Середьорічна витрата води біля Кобеляків — 33,4 м³/с. Мінералізація води становить: весняна повінь — 672 мг/дм³; літньо-осіння межень — 766 мг/дм³; зимова межень — 775 мг/дм³.[6] Ворскла — річка рівнинного типу з повільною течією і звивистим руслом. Заплава річки зайнята луками, листяними лісами, частково заболочена. Річка має широку живописну долину. На берегах переважно заплавний ліс, місцями посадки сосни. На деяких ділянках справжній сосновий ліс. На всій протяжності, аж до Полтави, вода досить чиста, така, що містить велику кількість риби. Після Полтави, починаючи від села Буланове, дно знову є видимим на 1,5 — 2 метри. В межах міста Полтави місцеві жителі купаються в річці, але все-таки місто накладає свій відбиток на чистоту річкової води.

На річці споруджені невеликі ГЕС; є шлюзи-регулятори. Воду використовують для промислового і побутового водопостачання, зрошування.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зуб Л. М., Карпова Г. О. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження
  2. Анатолий Пасхалов. Удивительная этимология[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  3. Біла альтанка на сайті «Полтава туристична»
  4. Тюркизмы в украинском и русском языках. Девлетов Р. Р. Симферополь. 2001 г.
  5. Географічний вказівник до Іпатіївського літопису (рос.)
  6. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2014. — 230 с. ISBN 978-966-521-107-5

Галерея[ред. | ред. код]

Брусія.JPG
Долина Ворскли біля Михайлівки Диканського району

Джерела[ред. | ред. код]