Ворскла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ворскла
Ворскла у Полтаві
Ворскла у Полтаві
Витік західні схили Середньоруської височини, поблизу с. Покровка Бєлгородської області Російської Федерації
Гирло Дніпро (тепер впадає у Дніпродзержинське водосховище на Дніпрі)
Країни басейну Україна Україна, Росія Росія
Довжина 464 км, на Полтавщині 226 км
Середньорічний стік 36,4 м³/с (середньорічний біля гирла)
Площа басейну 14 700 км², на Полтавщині 5 970 км².
Притоки Праві

Ліві

Басейн Ворскли на гідрографічній мапі України
Басейн Ворскли на гідрографічній мапі України
Ворскла на Вікісховищі

Во́рскларічка, що протікає Бєлгородською областю Російської Федерації, Сумською та Полтавською областями України. Ліва притока Дніпра. Площа водозбору річки Ворскли на території України становить 12590 км²[1].

Походження назви[ред.ред. код]

«Військова рада в селі Крутий Берег»
Картина художника Любимова

Вважається, що назва річки складається з тюркського кореня «ворск» (аорс — одна з назв аланів), з болгарським топонімічним суфіксом «-ла». За іншою версією назва «Ворскла» походить від скіфо-сарматських слів «вор» і «скол» в значенні «біла вода» (споріднено з ос. Урс — «білий»)[2]. Ймовірно, назва походить від основної корінної породи басейну річки — крейди[3]. Згідно з іншими припущеннями назва річки може походити від тюркського «Борсиқли», тобто «борсу́ча» (там де є борсуки)[4].

Існує легенда, що Ворсклі дав назву російський цар Петро I напередодні Полтавської битви: начебто, коли імператор спостерігав за переправою військ, з його підзорної труби випала і закотилася у річку лінза. «Эта река — вор скла» (тобто рос. крадій скла) обурився Петро. Однак ніяких підстав ця легенда під собою не має. Річка Воръскол, Върьскла, Въскол в різних формах написання згадується ще у Повісті врем'яних літ (XII століття) і Іпатіївському літописі (XV століття)[5].

Географія[ред.ред. код]

Ворскла — одна з найбільших лівих приток Дніпра. Витік Ворскли розташований поблизу села Покровки Івнянського району Бєлгородської області. У межах Сумської області тече територією Великописарівського та Охтирського районів. У межах Полтавської області тече територією Котелевського, Зіньківського, Диканського, Полтавського, Новосанжарського і Кобеляцького районів. На Ворсклі у межах Сумщини — смт Велика Писарівка, Кириківка; у межах Полтавщини — міста Полтава і Кобеляки, селища Опішня, Нові Санжари та Білики, села Кротенки, Кунцеве, Лучки, Старі Санжари, Кишеньки, Сокілки (Правобережна і Лівобережна). Грайворон у Бєлгородській області Росії. До XVIII ст. Ворскла була судоплавною.

Гідрологія[ред.ред. код]

Витік річки розташований на західних схилах Середньоруської височини, тече переважно в межах Придніпровської низовини. Впадає в Дніпродзержинське водосховище, що на Дніпрі.

Долина річки трапецієподібна, завширшки 10—12 км. Практично на всій протяжності правий берег високий і крутий, лівий низький і подекуди болотистий. Ширина плеса річки в середній і нижній течії бл. 40 метрів, іноді перевищує 100 метрів.

Ворскла. Полтавщина, Котелевський р-н, с. Підварівка

Середня глибина 1,5 м, максимальна — 10—12 м. Похил річки 0,3 м/км.

Млини біля селища Білики. Початок XX ст.

Живлення мішане. Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Найвищі річні води — у березні — квітні, найнижчі — у липні — жовтні. Середьорічна витрата води біля Кобеляків — 33,4 м³/с. Мінералізація води становить: весняна повінь — 672 мг/дм³; літньо-осіння межень — 766 мг/дм³; зимова межень — 775 мг/дм³.[6] Ворскла — річка рівнинного типу з повільною течією і звивистим руслом. Заплава річки зайнята луками, листяними лісами, частково заболочена. Річка має широку живописну долину. На берегах переважно заплавний ліс, місцями посадки сосни. На деяких ділянках справжній сосновий ліс. На всій протяжності, аж до Полтави, вода досить чиста, така, що містить велику кількість риби. Після Полтави, починаючи від села Буланове, дно знову є видимим на 1,5 — 2 метри. В межах міста Полтави місцеві жителі купаються в річці, але все-таки місто накладає свій відбиток на чистоту річкової води.

На річці споруджені невеликі ГЕС; є шлюзи-регулятори. Воду використовують для промислового і побутового водопостачання, зрошування.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У місці впадіння Ворскли в Дніпро, в куті при злитті річок, була розташована одна з головних козацьких переправ — Переволочна. Так само називалася й побудована там фортеця.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зуб Л. М., Карпова Г. О. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження
  2. Анатолий Пасхалов. Удивительная этимология (рос.)
  3. Біла альтанка на сайті «Полтава туристична»
  4. Тюркизмы в украинском и русском языках. Девлетов Р. Р. Симферополь. 2001 г.
  5. Географічний вказівник до Іпатіївського літопису (рос.)
  6. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В.К. Хільчевського, В.А. Сташука. - К.: Ніка-Центр, 2014. - 230 с. ISBN 978-966-521-107-5

Галерея[ред.ред. код]

Брусія.JPG Р.Ворскла у червні.JPG
Долина Ворскли біля Михайлівки Диканського району
Ворскла поблизу села Климентове

Джерела[ред.ред. код]