Ремо Джадзотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ремо Джадзотто
Ім'я при народженні Remo Giazotto
Народився 4 вересня 1910(1910-09-04)
Рим
Помер 26 серпня 1998(1998-08-26) (87 років)
Піза
Громадянство Італія
Національність італієць
Діяльність музикознавець, викладач, автор книг з історії музики
Володіє мовами італійська[1]
Заклад Національна академія Санта-Чечілія
Magnum opus Адажіо Альбіноні
Діти Adalberto Giazotto[d]

Ремо Джадзотто (італ. Remo Giazotto; нар. 4 вересня, 1910, Римпом. 26 серпня, 1998, Піза) — італійський музикознавець 20 століття, автор друкованих творів, присвячених композиторам доби бароко. Професор, викладач історії музики в університеті міста Флоренція. Сам був композитором, що старанно приховував.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Римі. Джадзотто отримав добру освіту - спочатку в Мілані, де опановуавав фортепіанну гру і композицію, а згодом в місті Генуя, де в місцевому університеті вивчав літературу і філософію. Декілька років працював в різних музичних журналах Італії. У 1967 він став одним з директорів «Нового італійського музичного журналу». У 1949 Джадзотто отримав посаду директора камерної музики програм RAI (італійське радіо ), а у 1966 був директором міжнародних програм, організованих «Європейським мовним союзом».

Як історик музики Ремо Джадзотто у 1957 - 1969 викладав в Університеті міста Флоренція як професор історії музики.

Ремо Джадзотто - автор декількох книг з історії музики. Він також написав життєписи багатьох італйських композиторів доби італійського бароко, серед яких - Томазо Альбіноні, Алессандро Страделла, Антоніо Вівальді, Джованні Баттіста Віотті та ін.

Мистецькі містифікації[ред. | ред. код]

Портрет Томазо Альбіноні.

Музикознавець Джадзотто отримав популярність у 1958 р. після введення в музичний обіг нібито невідомого твору Томазо Альбіноні, сучасна назва якого - Адажіо Альбіноні.

Висока мистецька вартість твору привернула увагу як до самого твору, так і до життєпису композитора Альбіноні. Музикознавці Німеччини зробили спробу дослідити інвентарні описи загиблої у роки 2-ї світової війни Дрезденської державної бібліотеки. Але там не знайдено відповідного твору Альбіноні.

В мистецтві країн Європи посіли відповідне місце мистецькі містифікації. Їх початок губиться в італійському відродженні і набуває поширення в добу маньєризму.

Містифікаціями в скульптурі були ранні твори Мікеланджело, що видавав їх за античні оригінали, випадково ним знайдені. Містифікацією, що хвилювала науковців декількох століть, була творча діяльність Роджера Меннерса, що працював під псевдонімом реальної людини - відомий як Вільям Шекспір. Серед новітніх літературних містифікацій - твори Оссіана, поетеси Клари Газуль.

Адажіо Альбіноні - ймовірно, ще одна розкішна мистецька містифікація кінця 20 століття.

Друковані твори Ремо Джадзотто[ред. | ред. код]

  • Il melodramma a Genova nei secoli XVII e XVIII, Genua 1941
  • Tomaso Albinoni, ‘musico di violino dilettante veneto’ (1671–1750), Mailand 1945
  • Busoni: la vita nell’opera, Mailand 1947
  • La musica a Genova nella vita pubblica e privata dal XIII al XVIII secolo, Genua 1952
  • La musica italiana a Londra negli anni di Purcell 1955
  • Giovan Battista Viotti, Mailand 1956
  • Vita di Alessandro Stradella, Mailand 1962
  • Vivaldi, Mailand 1965
  • Quattro secoli di storia dell’Accademia nazionale di S. Cecilia, 2 Bde., Rom 1970
  • Antonio Vivaldi, Turin 1973

Джерела[ред. | ред. код]

  • Carolyn Gianturco: Art. „Giazotto, Remo“, in: The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, ed. by Stanley Sadie, London/New York 2001, Bd. 9.
  • Eleanor Selfridge-Field, Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications, 1994. ISBN 0-486-28151-5
  • Michael Talbot: «Tomaso Albinoni», Grove Music Online ed. L. Macy (Accessed June 25, 2005), (subscription access)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.