Ремінісценція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ремінісце́нція — елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва.

Ремінісценція — це неявна цитата, цитування без лапок. Треба розмежовувати ремінісценцію і цитату.

Найбільш стародавніми ремінісценціями слід визнати силуети, пропорції і сюжети стародавніх наскельних зображень, котрі повторювались у «звіриному стилі» скіфів або у творчості майстрів сучасності (живописців, ювелірів, дизайнерів та ін.).

Деякі тотеми, герби і торгові марки мають явну ремінісцентну природу. Розрізняють історичну, композиційну, навмисну і невдалу ремінісценцію.

Ремінісценції можуть бути присутніми як у самому тексті, зображенні або музиці, так і у назві, підзаголовку або назвах розділів даного твору.

Ремінісцентну природу мають художні образи, прізвища деяких літературних персонажів, окремі мотиви і стилістичні прийоми (дивіться взаємини постімпресіоністів і першозасновників імпресіоністського живопису).

Ремінісценція (у психології) більш повне і точне відтворення збереженого в пам'яті матеріалу в порівнянні зі спочатку відбитим (завченим). Термін ремінісценція був запропонований сербським вченим В. Урбанчіча в 1907 р Ремінісценція може спостерігатися при запам'ятовуванні самого різного вербального і наочного матеріалу, а також при закріпленні сенсомоторних навичок. Особливо часто ремінісценція проявляється при роботі з великим обсягом логічно чи предметно пов'язаного матеріалу, який надає на людину емоційний вплив. Ремінісценція більш виражена в дитячому віці.

Див. також[ред.ред. код]


Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.