Алюзія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алю́зія (лат. allusio — натяк, жарт) — стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні. За матеріал при формулюванні аналогії чи натяку, що утворює алюзію, часто править загальновідомий історичний вислів або якась крилата фраза, наприклад: «Прокрустове ложе», «Рубікон перейдено» тощо. Наприклад, назва твору Василя Барки "Жовтий князь" про голодомор в Україні є алюзією на біблійного вершника на жовтому коні з книги Об'явлення 6:8 (чалий = блідий жовтий): "І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми." (переклад Івана Огієнка).

Також послуговуються назвами раніших творів чи іменами їхніх героїв: доктор Джеймс Тіптрі-молодший дебютував у науково-фантастичній літературі оповіданням «Народження комівояжера» (1968), у назві якого видна алюзія, на п'єсу американського драматурга Артура Міллера «Смерть комівояжера» (1949), а ім'я персонажу японської манґи «Геллсінґ», — Ріп ван Вінкль, — відсилання до однойменного героя знаменитої фантастичної новели американського письменника Вашинґтона Ірвінґа «Ріп ван Вінкль».

На відміну від ремінісценції, частіше потребує однозначного розуміння й прочитання.

Література[ред. | ред. код]