Рисоїд чорноголовий
Рисоїд чорноголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець чорноголового рисоїда
Самиця чорноголового рисоїда
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Sporophila angolensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Loxia angolensis Oryzoborus angolensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Рисоїд чорноголовий[2] (Sporophila angolensis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з північним рисоїдом[3][4].
Довжина птаха становить 10-13 см, вага 16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, горло, спина, верхня частина грудей, крила і хвіст чорні, нижня частина грудей і живіт рудувато-коричневі або бордові, внутрішня сторона крил біла. У самиць верхня частина тіла темно-коричнева, крила і хвіст чорнуваті з каштановими краями, нижня частина тіла рудувато-коричнева, горло каштанове, внутрішня сторона крил біла. Дзьоб чорний. конічної форми, лапи темно-сірі.
Чорноголовий рисоїд був описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у 1766 році, в дванадцятому виданні його праці «Systema Naturae» під назвою Loxia angolensis[5]. Лінней опирався на більш ранній опис, зроблений англійським натуралістом Джорджем Едвардсом у 1764 році[6]. Едвардс помилково вважав, що птах походив з Анголи; ця помилка була відбражена в науковій назві виду. Пізніше типове місцезнаходження чорноголового рисоїда було виправлено на східну Бразилію[6][7].
Виділяють два підвиди:[8]
- S. a. torrida (Scopoli, 1769) — від південної Колумбії до Перу, Венесуели, Гвіани і північної Бразилії та на острові Тринідад;
- S. a. angolensis (Linnaeus, 1766) — від східної Бразилії до західної Болівії, Парагваю і крайнього північного сходу Аргентини.
Чорноголові рисоїди мешкають в Колумбії, Венесуелі, Бразилії, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Аргентині та на Тринідад і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах та в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться насінням і комахами. Гніздо чашоподібне, розміщується на дереві або в чагарниках. В кладці 2 зеленувато-білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення. Вони досягають статевої зрілості у віці 1 року.
- ↑ BirdLife International (2016). Sporophila angolensis. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 149—150. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Committee on Classification and Nomenclature (1983). Check-list of North American Birds (вид. 6th). Washington, DC: American Ornithologist's Union. с. 689. ISBN 0-943610-32-X. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 303. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ а б Edwards, George (1758–1764). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 3. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 296, Plate 352. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 150. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 лютого 2022.
- Lill, Alan (1974). Behavior of the grassland sparrow and two species of seed-finches (PDF). The Auk. 91 (1): 35—43. doi:10.2307/4084659. JSTOR 4084659. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |