Роберто Андзолін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Андзолін
Роберто Андзолін
Роберто Андзолін
Роберто Андзолін у 1961 році
Особисті дані
Народження 18 квітня 1938(1938-04-18)[2][3]
  Вальданьо, Провінція Віченца, Венето, Італія
Смерть 6 жовтня 2017(2017-10-06)[1] (79 років)
  Вальданьо, Провінція Віченца, Венето, Італія
Зріст 176 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
?-1959 Італія «Мардзотто Вальданьо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1956–1959 Італія «Мардзотто Вальданьо» 86 (-84)
1959–1961 Італія «Палермо» 71 (-66)
1961–1970 Італія «Ювентус» 230 (-195)
1970–1971 Італія «Аталанта» 36 (-22)
1971–1973 Італія «Ланероссі» 12 (-?)
1973–1975 Італія «Монца» 66 (-?)
1975–1976 Італія «Річчіоне» 30 (-?)
1976–1978 Італія «Казале» 58 (-?)
1984–1985 Італія «Мардзотто Вальданьо» 26 (-4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959 Італія Італія U-21 4 (-?)
1960 Італія Італія (B) 4 (-?)
1966 Італія Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980–1981 Італія «Беначенсе»
1981–1982 Італія «Про Горіція»
1982–1983 Італія «Беллуно»
1996–1997 Італія «Марцотто Вальданьйо»
1998– Італія «Вальданьйо» (школа)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Андзолін (італ. Roberto Anzolin; нар. 18 квітня 1938, Вальданьо — 6 жовтня 2017) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Через свою спритність, і відносно невеликий і стрункий зріст для воротаря (176 см), він отримав прізвисько «комар»[4][5].

Значну частину кар'єри провів у «Ювентусі», з яким виграв чемпіонат і Кубок Італії. У складі національної збірної Італії був учасником чемпіонату світу 1966 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 18 квітня 1938 року в місті Вальданьо. Вихованець футбольної школи клубу «Мардзотто Вальданьйо» з рідного міста. У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами «Мардзотто», в якому провів три сезони у Серії В, взявши участь у 86 матчах чемпіонату.

Роберто Андзолін у грі за «Ювентус». 1965 рік.

Протягом 1959—1961 років захищав кольори «Палермо». Клуб придбав його за 40 мільйонів лір, випередивши «Мілан» на 5 мільйонів[6], і пропонуючи йому щорічну зарплату в розмірі 5 мільйонів лір. Перед заключним матчем сезону 1960-61 у Серії B, він був проінформований, що переходить до Серії А, в склад діючих чемпіонів «Ювентус», який підписав з ним контракт на 14 мільйонів лір. «Палермо» взамін отримало захисника Тарчізіо Бурньїча, який перейшов на повноцінній основі, та воротаря Карло Маттреля і нападника Руне Бор'єссона на правах оренди, крім того туринці заплатили 100 мільйонів лір[4][5].

Відіграв за «стару сеньйору» Андзолін наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним голкіпером команди, зігравши 305 матчів (230 з яких були в Серії А). Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії та ставав чемпіоном Італії. Він також виграв міжнародний трофей Кубок Альп в 1963 році і досяг півфіналу Кубка європейських чемпіонів 1967-68, програвши «Бенфіці»[4][5].

Згодом у сезоні 1970-71 Роберто виступав за «Аталанту» в Серії В, допомагаючи своєму клубу отримати підвищення у класі, під час якого залишався непереможним протягом 792 хвилин[6].

По завершенні сезону Андзолін перейшов в «Ланероссі», де протягом двох сезонів був в статусі другого воротаря, після чого грав у клубах Серії С «Монца», «Річчіоне» та «Казале» і 1978 року покинув професійний футбол.

Остаточно завершив ігрову кар'єру в віці 46 років у клубі «Мардзотто Вальданьо», президентом якого був його брат. В рідній команді Роберто замінив травмованого воротаря, граючи в 26 іграх і пропустивши лише 4 голи[6].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1959 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, пропустив 1 гол.

1960 року захищав кольори другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 4 матчі, пропустив 1 гол.

29 червня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариському матчі проти збірної Мексики, замінивши в другому таймі Енріко Альбертозі[7]. Того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, але був дублером Діно Дзоффа, тому матч з мексиканцями так і залишився для Андзоліна єдиним у кар'єрі.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1980 року, очоливши тренерський штаб клубу «Беначенсе», після чого став тренувати «Про Горіцію», з якої він був звільнений, коли команда була лідером Серії С з шістьма очками відриву від другого місця.

У сезоні 1982-83 тренував «Беллуно», а в подальшому протягом семи років працював з молодю «Кьямпо».

У сезоні 1996-97 років він короткий час тренував команду свого міста, «Мардзотто Вальданьо» Серії С2, але не врятував команду від вильоту в нижчий дивізіон[8]. Крім того, у Вальданьо Роберто відкрив футбольну школу.

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ІталіяЛіга
1956-57 «Мардзотто Вальданьо» Серія B 23 0
1957-58 32 0
1958-59 31 0
1959-60 «Палермо» Серія A 34 0
1960-61 Серія B 37 0
1961-62 «Ювентус» Серія A 30 0
1962-63 19 0
1963-64 29 0
1964-65 33 0
1965-66 34 0
1966-67 34 0
1967-68 24 0
1968-69 22 0
1969-70 5 0
1970-71 «Аталанта» Серія B 36 0
1971-72 «Ланероссі» Серія A 7 0
1972-73 5 0
1973-74 «Монца» Серія C 36 0
1974-75 30 0
1975-76 «Річчіоне» 30 0
1976-77 «Казале» 28 0
1977-78 30 0
1984-85 «Мардзотто Вальданьо» Серія D 26 0
Країна Італія 589 0
Всього 589 0

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29-6-1966 Флоренція Італія Італія 5 – 0 Мексика Мексика товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 1 Голів -

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1964-65
«Ювентус»: 1966-67

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його батько Бруно грав як півзахисник у «Віченці» в Серії Б в 1930 році[9].

У роки виступів за «Ювентус» одружився з дівчиною Габріеллою[6], у них було двоє дітей: син і дочка.

31 жовтня 1997 року під час канікул в горах мав серцевий напад. Серйозніших наслідків удалося уникнути завдяки вчасному втручанню медичного персоналу[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Addio a Anzolin, per nove stagioni portiere della Juve
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ FBref
  4. ↑ а б в Roberto ANZOLIN (Italian) . Il Pallone Racconta. Процитовано 2 січня 2015.
  5. ↑ а б в Stefano Bedeschi (18 квітня 2013). Gli eroi in bianconero: Roberto ANZOLIN (Italian) . Tutto Juve. Процитовано 5 серпня 2016.
  6. ↑ а б в г д Profilo su ilpalloneracconta.blogspot.com
  7. ↑ Nazionale in cifre: Anzolin, Roberto. figc.it (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 24 квітня 2015.
  8. ↑ I voli del «piccolo angelo» [Архівовано 2017-10-07 у Wayback Machine.] Pianeta-calcio.it
  9. ↑ Profilo di Bruno Anzolin su Museovicenzacalcio1902.net. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Нормативний контроль
Італія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Андзолін&oldid=37717022