Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Інтернаціонале», а також національну збірну Італії. Увійшов в історію як один з найкращих захисників італійського футболу, а також як один з перших футбольних захисників, що активно підключався до атакувальних дій та відзначався високою результативністю.
У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду клубу «Інтернаціонале», в якому тодішній головний тренер команди Еленіо Еррера почав використовувати гравця на позиції центрального та лівого захисника. Зміна ігрового амплуа виявилася дуже вдалою — з часом високий футболіст став ключовою фігурою в захисті клубної команди та національної збірної. Водночас Факкетті не забув і навичок атакувального футболу, його підключення у напад нерідко завершувалися взяттям воріт.
Захищав кольори «Інтера» протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала вісімнадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Інтернаціонале», був основним гравцем захисту команди. У різних турнірах провів за «нерадзуррі» 634 офіційні матчі, в яких 75 разів відзначався забитими голами.
Після завершення виступів на полі залишився в структурі «Інтера», де обіймав різні керівні посади — технічного директора, члена правління клубу, віце-президента. У січні 2004 року був обраний президентом «Інтернаціонале».
Помер 4 вересня 2006 року після тривалої боротьби з раком підшлункової залози. Керівництво «Інтера» прийняло рішення про вилучення з обігу ігрового № 3, який посмертно було навіки закріплено за легендарним захисником.