Роберт Фолькман
| Роберт Фолькман | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 квітня 1815[1][2][…] |
| Місце народження | Ломмач, Майсен, Саксонія |
| Дата смерті | 29 жовтня 1883[1][2][…] (68 років) |
| Місце смерті | Пешт, Пешт, Угорщина |
| Поховання | Керепеші |
| Громадянство | Королівство Саксонія |
| Професії | композитор, диригент, музичний педагог |
| Вчителі | August Ferdinand Anackerd і Carl Ferdinand Beckerd |
| Відомі учні | Карой Аггхазіd, Henri Gobbid і Károly Szabadosd |
| Жанри | симфонія і класична музика |
| Нагороди | |
 Файли у Вікісховищі | |
Роберт Фрідріх Фолькман (6 квітня 1815, Ломмач, Майсен — 30 жовтня 1883, Будапешт) — австрійський композитор і музичний педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї церковного кантора, у якого отримав початкову музичну освіту — навчився грі на органі і фортеп'яно. У 1832—1833 роках навчався в гімназії у Фрайберг, потім в 1833—1835 роках був студентом вчительськіої семінарії, одночасно беручи уроки гри на скрипці й віолончелі та вивчаючи композицію під керівництвом музичного керівника семінарії Августа Фердинанда Анакера.
У 1836 році переїхав у Лейпциг, де брав приватні уроки композиції у Карла Фердинанда Беккера, кантора місцевої церкви Святого Миколая, і де великий вплив на нього справило знайомство з Робертом Шуманом.
З 1839 по 1841 рік викладав вокал у Празі, потім в 1841 році влаштувався в Пешті, де до 1844 року заробляв приватними уроками гри на фортепіано і статтями для музичної газети Allgemeine Wiener Musik-Zeitung. Потім деякий час займався вільною творчістю, але в 1848 році був знову змушений шукати роботу і влаштувався хормейстером й органістом в реформістську синагогу.
Відносну популярність здобув в 1852 році, коли його фортеп'янне тріо потрапило в репертуар Франца Ліста і Ганса фон Бюлова. З 1854 по 1858 рік жив в Відні, потім знову повернувся в Будапешт. У 1857 році видавець Густав Геккенаст уклав з Фолькманом договір про видання всіх його творів в обмін на регулярний дохід незалежно від їх продажу, що дозволило композитору знайти фінансову незалежність і зосередитися на композиції, поки на початку 1870-х років видавництво Геккенаста не закрилося; до 1860-х років він вже користувався досить широкою популярністю в Європі.
З 1875 року і до кінця життя був викладачем гармонії і контрапункту в Будапештській консерваторії. З початку 1870-х років в його творчості настав певний спад.
Творчість[ред. | ред. код]
Першим відомим його твором став цикл фортеп'янних п'єс «Фантастичні картини» (нім. Phantasiebilder; 1839). Писав симфонії, серенади, меси, релігійні пісні і церковні піснеспіви, ноктюрни, фортеп'янні та віолончельні концерти, романси, тріо і дуети («Sonatina»; «Musikalisches Liederbuch»; «Die Tageszeiten»), три марша, чоловічі хори та інші. Написав увертюру «Річард III», опрацював кілька різдвяних славнів XII сторіччя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11876912X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ A Dictionary of Music and Musicians — OUP, 1878.
Література[ред. | ред. код]
- Крейнина Ю. В. Фолькман Ф. Р. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1981.
Посилання[ред. | ред. код]
- Volkmann, Robert. The New International Encyclopædia (англ.). 1905. Процитовано 16 грудня 2014.
- Н. Ф. Соловьёв. Фолькман, Фридрих-Роберт. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Процитовано 16 грудня 2014.
|
