Родько Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Родько
Народився 9 грудня 1921(1921-12-09)
Вознесенськ, Єлисаветградський повіт, Миколаївська губернія, Українська СРР
Помер 1981
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Українська РСР
Діяльність літературознавець
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка

Микола Дмитрович Родько (нар. 9 грудня 1921, Вознесенськ Миколаївська губернія — пом. 1981, Київ) — український радянський вчений-літературознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї службовця. Через рік після народження батьки переселилися до Зінькова. В 1941 році закінчив Зіньківську середню школу. У 1944—1945 роках навчався на українському відділенні Одеського університету імені Мечникова, який закінчив з відзнакою. Вчителював в Одесі, Львові, на Полтавщині.

У 1956—1958 роках навчався на аспірантурі при Львівському педінституті. Після закінчення аспірантури з 1956 по 1977 рік працював у відділі літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові. У 1977—1979 роках — доцент кафедри історії літератури і журналістики факультету журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка.

Праці[ред. | ред. код]

Видав чотири монографії, брав участь у написанні декількох колективних робіт, опублікував більше 100 статей у наукових збірниках і журналах. Основні праці:

  • Родько, М. Д. Проза Івана Микитенка. — К.: Видавництво АН УРСР, 1960. — 200 с.
  • Родько, М. Д. Українська поезія перших пожовтневих років. — К.: Наукова думка, 1971. — 307 с.
  • Родько, М. Д. Лірика єдності (Інтернаціональні мотиви в сучасній українській і російській поезії). — К.: Наукова думка, 1978.
  • Родько, М. Д. Доби нової знак (Атеїстичні мотиви в українській радянській літературі 20-х років): літературно-критичний нарис. — К.: Радянський письменник, 1987. — 270 с.

Джерела[ред. | ред. код]