Перейти до вмісту

Віктор III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Блаженний
Віктор III
(Victor PP. III)
Папа Римський
24 травня 1086 — 16 вересня 1087
Попередник: Григорій VII
Наступник: Урбан II
Дата народження: 1027[1] або 1027[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження: Беневенто, Кампанія, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті: 16 вересня 1087[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті: Монтекассіно, Кассіно, Папська держава Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Монтекассіно Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: католицька церква[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Ландульф V Редагувати інформацію у Вікіданих
У миру: Дауферіо Епіфаніо де Беневенто
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Блаженний Віктор ІІІ (лат. Victor; бл. 1026 — 16 вересня 1087) — сто п'ятдесят сьомий папа Римський (24 травня 108616 вересня 1087). Його короткий понтифікат вражає менше ніж праця настоятеля монастиря у Монте Кассіно під іменем Дезидерій.

Ранні роки життя та служіння абатом

[ред. | ред. код]

Дауферіо народився у Беневенто в знатній родині князя Беневентського, був сином князя Ландульфа V. З ранніх років прагнув стати ченцем всупереч волі батьків. Після смерті батька у битві з норманнами у 1047 році утік з дому, не маючи бажання одружуватись, однак силою був повернутий до дому. Пізніше знову залишив дім і був прийнятий до монастиря св. Софії у Беневенто, де змінив ім'я на Дезидерій. Проте, на його погляд, життя у цьому монастирі не було достатньо суворим, тому він змінював монастирі та зупинив свій вибір на обителі бенедиктинців у Монте Кассіно, куди вступив у 1055 році.

Дуже швидко був призначений настоятелем цього монастиря. Він відбудував монастирські храми та інші приміщення, заснував школи та відновив дисципліну. Репутація Дезидерія сприяла надходженню до монастиря щедрих пожертвувань і подарунків, які витрачались на оздоблення храмів.

Реноме Дезидерія було настільки високим, що його було призначено папським вікарієм для Кампанії, Апулії, Калабрії та князівства Беневентського зі спеціальними повноваженнями щодо реформування монастирів.

Особливі заслуги Дезидерія полягають у його впливі на норманів, яких він переконав стати васалами Святого Престолу.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]