Розгон Віталій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Розгон
Віталій Розгон
Віталій Розгон (у червоному) в грі за «Машук-КМВ»
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Вікторович Розгон
Народження 23 березня 1980(1980-03-23) (42 роки)
  Хмельницький[1], СРСР
Зріст 179 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Захисник
Юнацькі клуби
Україна «Поділля» (Хмельницький)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997 Україна «Поділля» 1 (0)
1997 Латвія «Даугава» (Рига) 2 (0)
1998—1999 Латвія «Сконто» 1 (0)
1999—2000 Росія «Крила Рад» 1 (0)
2000 Росія «Крила Рад-2» 14 (1)
2000—2001 Україна «Нива» (Тернопіль) 12 (0)
2000—2001 Україна «Тернопіль-Нива-2» 12 (0)
2001—2003 Україна «Волинь» 74 (0)
2004—2006 Україна «Арсенал» (Київ) 64 (0)
2007 Україна «Таврія» 5 (0)
2008   Росія «Машук-КМВ» 30 (0)
2009 Україна «Львів» 27 (0)
2010 Україна «Волинь» 6 (0)
2010 Україна «Суми» 8 (0)
2011—2012 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 18 (1)
2012—2013 Україна «Титан» (Армянськ) 19 (0)
2013—2015 Україна «Арсенал-Київщина» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996 Україна Україна (U-16)  ? (?)
???? Україна Україна (U-17)  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015 Україна «Арсенал-Київщина»
2015—2017 Україна «Арсенал» (Київ) (асист.)
2017—2018 Україна «Зірка» (Кропивницький) (асист.)
2018 Білорусь «Дніпро» (Могильов) (асист.)
2019—2020 Вірменія «Локомотив» (Єреван) (асист.)
2020—2021 Україна «Рубікон» (Київ) (асист.)
2021— Україна «Олімпік» (Донецьк) (асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Розго́н Віта́лій Вікто́рович (нар. 23 березня 1980, Хмельницький) — український футболіст та тренер, захисник. Найбільше відомий завдяки грі у складах луцької «Волині» та київського «Арсенала». Чемпіон Латвії 1998 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець дитячо-юнацької школи хмельницького «Поділля», перші тренери — Григорій Іщенко та Микола Гриневич[2]. 20 червня 1997 року зіграв свій перший офіційний матч за «Поділля». Після цього перебрався у Латвію, там пограв у «Даугава» (Рига) та «Сконто» (Рига), де не мав постійної ігрової практики. Однак, у складі «Сконто» (Рига) виграв чемпіонат Латвії 1998 року.

Влітку 1999 року перейшов до російських «Крилах Рад» із Самари[3], однак за рік лише раз вийшов на заміну, провівши першу половину 2000 року виступаючи за дубль у другій лізі, де відзначився першим у кар'єрі забитим м'ячем. Після цього гравець повернувся в Україну, де виступав за тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», київський «Арсенал» та сімферопольську «Таврію».

У 2008 році виступав на правах оренди у команді «Машук-КМВ» з П'ятигорська[4]. Команда боролася за виживання, мала коротку лаву запасних, і 6 листопада 2008 року через дискваліфікацію єдиного воротаря Розгон навіть був змушений виконувати роль голкіпера протягом усього матчу проти новоросійського «Чорноморця»[5], в якому пропустив три голи.

З 2009 року виступав за «Львів», а взимку 2010 року повернувся до луцької «Волині»[6], у якій після завершення сезону, влітку 2010 року, отримав статус вільного агента.

У серпні 2010 приєднався до друголігового ФК «Суми»[7]. З 2011 року виступав за охтирський клуб «Нафтовик-Укрнафта».

Влітку 2012 року він приєднався до першолігового «Титану» (Армянськ), де провів наступний сезон, після чого став футболістом клубу «Арсенал-Київщина» з Білої Церкви, де грав до завершення кар'єри в 2015 році.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри тав головним тренером клубу «Арсенал-Київщина». 23 грудня 2015 року покинув посаду, увійшовши в тренерський штаб Сергія Літовченка у столичному нижчоліговому «Арсеналі» (Київ)[8].

У 2017 році став помічником Романа Монарьова, головного тренера вищолігової кропивницької «Зірки». Після того як за підсумками сезону 2017/18 року «Зірка» вилетіла з елітного дивізіону, Монарьов був звільнений разом з усім тренерським штабом[9].

Надалі Розгон повернувся до співпраці з Сергієм Літовченком, працюючи його асистентом у білоруському «Дніпрі» (Могильов), вірменському «Локомотиві» (Єреван) та нижчолігових українських клубах «Рубікон» (Київ) та «Олімпік» (Донецьк)[10].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт вболівальників «Таврії» [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Паук О. Футбольний клуб «Львів» (сезон 2008/09). Календар-довідник. — Львів: ПП «КолВес», 2009. — С. 107
  3. Российская премьер-лига, трансферы. Дозаявки — лето, 1999 г. (рос.)
  4. Розгон будет играть за «Машук-КМВ». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2009. 
  5. Первый дивизион, 44-й тур: «И все-таки, Новокузнецк…». Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 2 червня 2009. 
  6. Волинь дозаявляє двох новачків. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 2 березня 2010. 
  7. Виталий Розгон — игрок ПФК «Сумы». Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 5 травня 2012. 
  8. Арсенал-Київщина залишився без головного тренера. www.ua-football.com (укр.). 23 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 
  9. Монарев покинул Зирку со всем тренерским штабом. football.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 25 липня 2021. 
  10. Мазур, Всеволод (24 липня 2021). Олімпік оголосив про призначення Литовченка на пост головного тренера команди. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]