Розкутість
Розкутість (іноді «відкритість») — сприйнятливість до нових ідей. Пов'язана з тим, як люди ставляться до поглядів і знань інших.
Визначення[ред. | ред. код]
Джейсон Бер визначає розкуту людину як особу, яка «характерно виходить за межі або тимчасово відкладає свої власні доксастичні зобов'язання, щоб чесно та неупереджено вислухати інтелектуальну опозицію»[1]. За визначенням Джека Квонга, розкутість — це «готовність сприймати нову точку зору всерйоз»[2].
Згідно з Вейном Рігґзом, розкутість є результатом усвідомлення притаманної помилковості переконань; отже, відкриті люди більш схильні слухати й серйозно розглядати альтернативні точки зору.[3]
Існують різні шкали для вимірювання розкутості.[4] Гардінг та Гейр стверджували, що школи повинні наголошувати на відкритому розумінні більше, ніж на релятивізмі, у своєму науковому навчанні, оскільки наукове співтовариство не приймає релятивістський спосіб мислення[5][6].
Зазвичай вважається, що розкутість — важливий особистий атрибут для ефективної участі у вищому керівництві та інших соціальних групах, включаючи їх різноплановість у нових та змінених умовах[7].
За словами Девіда ДіСалво, замкнутість або небажання розглядати нові ідеї може бути наслідком природної неприязні мозку до двозначності. За цією точкою зору, мозок має зв'язок «шукай і знищуй» із двозначністю, а докази, що суперечать поточним переконанням людей, мають тенденцію викликати у них дискомфорт, вносячи таку двозначність.[8] Практичні дослідження підтверджують, що люди, які не мають такого рівня переконь, мають меншу толерантність до когнітивного дисонансу.[9]
Чесноти, що контрастують із розкутістю, включають непохитність, лояльність та фундаменталізм.
Розкутість розуму - важлива якість, яка може допомогти у різних сферах життя: в навчанні, кар'єрі, особистих стосунках. Відкриті люди більш схильні до творчості і інновацій, вони краще адаптуються до змін.
Ознаки відкритої людини:
- Вона готова слухати різні точки зору, навіть якщо вони їй не подобаються.
- Вона не боїться ставити під сумнів свої власні упередження.
- Вона відкрита до нового досвіду.
- Вона готова вчитися на своїх помилках.
Розкутість розуму можна розвивати:
- Читання книг і статтей на різні теми допоможе дізнатися про різні культури і точки зору.
- Розмови з людьми, які мають різні погляди допоможуть побачити світ з їхньої точки зору.
- Відмова від своїх старих упереджень, якщо стає зрозумло, що вони неправильні, дозволяє ставати кращим/кращою.
Див. також[ред. | ред. код]
- Допитливість — якість, пов'язана з допитливим мисленням;
- Покора — матеріальною реалізацією узагальненішої соціальної категорії поваги;
- Інтелектуальна мужність — філософське поняття інтелектуальних чеснот, які випливають з доксастичної логіки людини;
- Скромність — моральна риса характеру, яка передбачає добровільне підпорядкування себе вимогам громадської дисципліни;
- Інтелектуальна скромність — визнання того, що чиїсь переконання та думки можуть бути хибними;
- Скептицизм — принципова обмеженість знання та отримання інформації про дійсність через сумніви й постійні перевірки чи експерименти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Baehr, Jason (2011). The Structure of Open-Mindedness. Canadian Journal of Philosophy. 41 (2): 191—213. doi:10.1353/cjp.2011.0010.
- ↑ Kwong, Jack M.C. (2015). Open-Mindedness as a Critical Virtue (PDF). Topio. 35 (2): 403—411. doi:10.1007/s11245-015-9317-4.
- ↑ Riggs, Wayne (2010). Open-mindedness. Metaphilosophy. 41 (1–2): 172—188. doi:10.1111/j.1467-9973.2009.01625.x.
- ↑ Haiman, Franklyn S. (2009). A revised scale for the measurement of open‐mindedness. Speech Monographs. 31 (2): 97—102. doi:10.1080/03637756409375396.
- ↑ Harding, Patricia; Hare, William (2000). Portraying Science Accurately in Classrooms: Emphasizing Open-Mindedness Rather Than Relativism. Journal of Research in Science Teaching. 37 (3): 225—236. Bibcode:2000JRScT..37..225H. doi:10.1002/(SICI)1098-2736(200003)37:3<225::AID-TEA1>3.0.CO;2-G.
- ↑ Hare, William (1998). Bertrand Russell on Critical Thinking. Twentieth World Congress of Philosophy. Boston, Mass.
- ↑ Hambrick, Donald C. (1987). The Top Management Team: Key to Strategic Success. California Management Review. 30 (1): 88—108. doi:10.2307/41165268. JSTOR 41165268.
- ↑ DiSalvo, David (2011). What Makes Your Brain Happy and Why You Should Do the Opposite. Prometheus Books. ISBN 978-1-61614-483-8.
- ↑ Hunt, Martin F. Jr.; Miller, Gerald R. (1968). Open- and closed-mindedness, belief-discrepant communication behavior, and tolerance for cognitive inconsistency. Journal of Personality and Social Psychology. 8 (1): 35—37. doi:10.1037/h0021238. PMID 5638020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Mather, Frank Jewett Jr. (1919). The Inside of the Open Mind. The Unpartizan Review. XII: 16—23.
|
