Російська академія наук
Росі́йська акаде́мія нау́к (РАН; рос. Российская академия наук (РАН)) — вища наукова установа Російської Федерації, провідний центр фундаментальних наукових досліджень. Російська академія наук є некомерційною науковою організацією, створеною у формі державної академії наук. Головною метою діяльності РАН є організація та здійснення фундаментальних досліджень, скерованих на отримання нових знань.
Загалом в академії (станом на листопад 2024 року) налічується понад 1000 наукових установ, близько 50 000 наукових співробітників, зокрема 802 академіків та 1071 членів-кореспондентів. Взимку 2015-2016, навесні 2018 і навесні 2022 обрані професори РАН (зараз 713 людини; 163 з них вже стали членами-кореспондентами, а 16 стали академіками).
Штаб-квартира академії наук розташована в Москві.
28 січня (8 лютого) 1724 року за розпорядженням імператора Петра І Наказом правлячого Сенату в Санкт-Петербурзі була створена Петербурзька академія наук. Академія була заснована за зразком західноєвропейських академій. На відміну від них, які є автономними, РАН здебільшого залежить від держави.
Академія наук ще неодноразово міняла свою назву:
- 1747 — Імператорська Академія наук та мистецтв; (як вишшая школа для дьяков і певчіх подьячіх)
- 1803 — Імператорська Академія наук;
- 1836 — Імператорська Санкт-Петербурзька Академія наук;
- 1917 — Російська академія наук.
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 27 липня 1925 Академія наук була перетворена у всесоюзну і дістала нову назву — Академія наук СРСР. АН швидко зростала і зміцнювалась. Схвалені в 1927, 1930 і 1935 нові статути АН сприяли встановленню міцних зв'язків її з практикою соціалістичного будівництва. АН СРСР стала однією з найбільших наукових установ світу.
1934 рік — АН СРСР переїжджає до Москви.
В АН СРСР широким фронтом провадились досліди в усіх галузях природничих, технічних і суспільних наук. Особливо великі успіхи вчених АН в галузі ядерної фізики, фізики напівпровідників, радіофізики, математики, механіки, астрономії, хімії, металургії, обчислювальної техніки, радіотехніки тощо.
Тріумфом вчених СРСР стало створення штучних супутників Землі і космічної ракети. АН підтримувала широкі міжнародні наукові зв'язки.
21 листопада 1991 року указом Президента Російської Федерації відтворена, як вища наукова установа Росії під назвою Російська академія наук.
З 1 січня 2014 всі наукові інститути перейшли у підпорядкування ФАНО самоврядування Академії як головна схема управління ліквідоване. Центр управління переміщений в майнову сферу, метод управління - адміністрування[7].
- Президент — Красніков Геннадій Якович (з вересня 2022)
- Головний вчений секретар Президії РАН — Головний вчений секретар Президії РАН — Дубина Михайло Володимирович (з вересня 2022)
- Алдошин Сергій Михайлович
- Долгушкін, Микола Кузьмич
- Калмиков Степан Миколайович
- Кульчин Юрій Миколайович
- Макаров Микола Андрійович
- Панченко Владислав Якович
- Пармон Валентин Миколайович
- Пірадов Михайло Олександрович
- Руденко Віктор Миколайович
- Чернишов Сергій Леонідович
- «Наука» — видавництво Російської академії наук.
- День російської науки
- Байкальська астрофізична обсерваторія
- Академія наук СРСР
- Петербурзька академія наук
- ↑ https://council.science/members/online-directory/
- ↑ https://cosparhq.cnes.fr/about/members/national-scientific-institutions/
- ↑ https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
- ↑ https://web.archive.org/web/20240125131018/http://www.unionacademique.org/en/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ https://web.archive.org/web/20221009095816/https://council.science/members/online-directory/
- ↑ Sapienti sat. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- О. В. Ясь. Російська академія наук [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 292. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Пекарский А. История Императорской академии наук в Петербурге. СПб., 1873.
- История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
- Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
- Російська академія наук [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Вебсторінка Російської академії наук [Архівовано 29 березня 2005 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |