Рубен Рубенов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рубен Рубенов
вірм. Ռուբեն Ղուկասի Ռուբենով
азерб. Ruben Qukasoviç Rubenov
рос. Рубен Гукасович Рубенов
6 Перший секретар ЦК Компартії Азербайджанської РСР
7 лютого 1933 — 10 грудня 1933
Попередник Володимир Полонський
Наступник Мір Багіров
Народився 5 червня 1893(1893-06-05)
Тифліс, Російська імперія
Помер 27 листопада 1937(1937-11-27) (44 роки)
Москва, СРСР
Похований Бутовський полігон
Відомий як політик
Країна СРСР
Національність вірменин
Політична партія ВКП(б)

Рубен Гукасович (Лук'янович) Рубенов (Мкртчян, Мкритьян) азерб. Ruben Qukasoviç Rubenov, вірм. Ռուբեն Ղուկասի Ռուբենով (Մկրտչյան) (1894(1894), місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — розстріляний 27 листопада 1937, місто Москва, тепер Російська Федерація — радянський державний і партійний діяч, революціонер, 1-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану. Член Центральної Контрольної Комісії ВКП(б) у 1930—1934 роках. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині бухгалтера. У 1913 році закінчив гімназію в місті Батумі.

У 1915 — жовтні 1917 року — рядовий, прапорщик російської імператорської армії на Західному фронті, учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У жовтні 1917 — лютому 1918 року — політичний працівник управи Батумської фортеці.

У березні — грудні 1918 року — на нелегальній підпільній більшовицькій роботі в Києві.

У січні — вересні 1919 року — політичний працівник курсантської частини РСЧА в Києві.

У жовтні 1919 — січні 1920 року — на нелегальній підпільній більшовицькій роботі в Тифлісі (Тбілісі). У січні 1920 року заарештований грузинською владою, до червня 1920 року перебував у Тифліській в'язниці.

У червні — серпні 1920 року — відповідальний секретар Тифліського комітету РКП(б). Один із організаторів боротьби за радянську владу у Закавказзі.

У вересні 1920 — січні 1921 року — голова Горського обласного революційного трибуналу в місті Владикавказі.

У лютому 1921 — червні 1924 року — секретар Тифліського міського комітету КП(б) Грузії.

У липні 1924 — грудні 1926 року — завідувач організаційного відділу Фрунзенського районного комітету РКП(б) міста Москви.

10 січня 1928 — 27 листопада 1929 року — 2-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

У 1929—1930 роках — заступник голови Московської обласної контрольної комісії ВКП(б) — робітничо-селянської інспекції, завідувач відділу агітації та масових кампаній Московського обласного комітету ВКП(б).

У січні 1930 — січні 1932 року — відповідальний секретар Фрунзенського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У січні 1932 — січні 1933 року — секретар Московського міського комітету ВКП(б).

7 лютого — 10 грудня 1933 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану. До грудня 1933 року — 3-й секретар Закавказького крайового комітету ВКП(б).

З грудня 1933 по 1934 рік — у розпорядженні ЦК ВКП(б).

У лютому 1934 — липні 1935 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Київській області УРСР.

У серпні 1935 — квітні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Ленінградській області РРФСР.

У квітні — вересні 1937 року — керівник групи із перевірки політико-просвітницької та агітаційної роботи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

15 вересня 1937 року заарештований органами НКВС, звинувачений в «участі у троцкістській терористичній організації». Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 27 листопада 1937 року до страти, розстріляний того ж дня на Бутовському полігоні, похований на Донському цвинтарі Москви.

17 листопада 1954 року, рішенням Воєнної колегії Верховного суду СРСР, посмертно реабілітований. 7 вересня 1955 року посмертно відновлений в партії.

Посилання[ред. | ред. код]