Рудольф Фрідріх Євген Арендт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рудольф Фрідріх Євген Арендт
нім. Rudolf Friedrich Eugen Arendt
Народився 1 квітня 1828(1828-04-01)[1][2][3]
Франкфурт-на-Одері, Королівство Пруссія[1][2][3]
Помер 15 травня 1902(1902-05-15)[1][3] (74 роки)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1][2][3]
Країна Німеччина
Національність Німець
Діяльність хімік, редактор
Галузь Педагогіка, хімія
Заклад Лейпцизький політехнічний інститут
Звання Професор
Ступінь доктор філософії[1][2] (1859) і професор[3] (1880)
Членство Леопольдина
Відомий завдяки: Першим розробив методику викладання хімії в середній школі
Дійсний член академії Леопольдина

Рудо́льф Фрі́дріх Євге́н А́рендт (нім. Rudolf Friedrich Eugen Arendt; * 1 квітня 1828(18280401), Франкфурт-на-Одері — 15 травня 1902, Лейпциг) — німецький педагог, професор хімії Лейпцизького політехнічного інституту і викладач реального училища. Дійсний член академії Леопольдина з 1893 року.[4]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Арендту належить першість в розробці методики викладання хімії в середній школі. Був послідовником І. Гербарта в педагогіці, вважав, що викладання навчального предмета треба будувати так, щоб розкривалися виховні можливості, закладені в природничих науках. Був переконаний, що система викладу навчального матеріалу повинна бути підпорядкована виключно особливостям мислення учнів, які нібито бачать і встановлюють зв'язок між явищами зовсім в іншому плані, ніж це має місце в науці. Замість наукової систематики навчального предмета Арендт ввів «методичну», засновану на формальній класифікації за одною лише ознакою — складність хімічного складу речовини (елементи, бінарні сполуки і т. д.).

Арендт був прихильником індуктивного методу викладання; узагальнення теоретичичного характеру він зовсім не приділяв уваги. У Німеччині методичні погляди Арендта були розвинені і продовжені Вільбрандом, К. Шейдом та іншими. Праці Арендта мали значний вплив і на російську методику і техніку навчального хімічного експерименту.

В СРСР методику викладання детально вивчав та вдосконалював Леонід Михайлович Сморгонський. Він показав неправомірність протиставлення Арендтом систематичному курсу «методичного», який, за задумом автора, більш відповідав психологічним особливостям учнів.[5]

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Didaktik und Methodik des Chemie-Unterrichts, Munch., 1895; Technik der Experimentalchemie, Bd 1 — 2, Lpz., 1880 — 82; 5 AufL, Lpz., 1925.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шейд К., Методика преподавания химии, М., 1935; Etzold F., Rudolf Arendt, «Berichte der deutschen Ghemischen Gesellschaft», В., 1902. В. Л. Рысс. Москва. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Педагогическая энциклопедия. Том 1. Гл. ред.- А. И. Каиров и Ф. Н. Петров. М., 'Советская Энциклопедия', 1964. 832 столб. с илл., 7л. илл. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]