Румуни у Чернівецькій області
 Румуни у Чернівецькій області  | |
|---|---|
 Етнічна карта Чернівецької області (синій — регіони, заселені румунами) | |
| Кількість | 114 555[1] осіб |
| Ареал |
Герцаївський район Глибоцький район Сторожинецький район |
| Близькі до: | волохи, молдовани |
| Мова | румунська, українська |
| Релігія | православ'я |
Румуни у Чернівецькій області — румунська етнічна меншина, яка проживає на території Чернівецької області. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 114 555 осіб, більшість яких проживає у Герцаївському, Глибоцькому та Сторожинецькому районах області.
Історія[ред. | ред. код]
Румуни почали оселятися на території Буковини в XIII столітті, переселяючись сюди із Західної Валахії і Південної Трансільванії.
Розселення[ред. | ред. код]
Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський (91,5% населення), Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%) райони та м. Чернівці (4,5%).
Динаміка чисельності румунів на території області:[2][3][4]
Мова[ред. | ред. код]
Рідна мова румунів Чернівецької області за даними переписів населення:[2][3][4]
| 1970 | 1989 | 2001 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Румунська мова | 47943 | 56,5 | 53211 | 53,0 | 105296 | 91,9 |
| Українська мова | 9288 | 10,9 | 11738 | 11,7 | 7794 | 6,8 |
| Російська мова | 1130 | 1,3 | 2956 | 2,9 | 977 | 0,9 |
| Молдовська мова | 26500 | 31,2 | 32395 | 32,3 | 450 | 0,4 |
Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення[5]
Культура[ред. | ред. код]
Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», «Лімба ноастре чя ромине» та «Флоріле далбе». В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу. У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Zorile Bucovinei» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети.
Освіта[ред. | ред. код]
В області функціонують 47 дошкільних навчальних закладів з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 навчальному роках діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних, з українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.
Громадські організації[ред. | ред. код]
Діють румунські національно-культурні товариства:
- Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
- Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
- Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
- культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
- медичне товариство «Ісідор Бодя»,
- Ліга румунської молоді «Жунімя»,
- Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
- «Ліга захисту прав людини»,
- Румунська спільнота України,
- Конгрес румунів України та інші.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Чернівецька область
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ а б Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 серпня 2014.
- ↑ а б Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Волохи в Україні
- Румунізація
- Румуни в Україні
- Румунська мова в Україні
- Українці Румунії
- Українська мова в Румунії
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |