Рябова Катерина Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Василівна Рябова
рос. Екатерина Васильевна Рябова
Yekaterina Ryabova, Komsomolskaya Pravda (cropped).png
Народження 14 липня 1921(1921-07-14)
Гусь-Желєзний
Смерть 12 вересня 1974(1974-09-12) (53 роки)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Освіта механіко-математичний факультет МДУd (1948)
Роки служби 1941—1945
Партія ВКП(б)
Звання CCCP air-force Rank starshyj lejtnant infobox.svg Старший лейтенант авіації
Формування 46-й гв. нбап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Рябова Катерина Василівна у Вікісховищі?

Катери́на Васи́лівна Ря́бова (14 липня 1921(19210714) — 12 вересня 1974) — радянська військова льотчиця, в роки Другої світової війни — штурман ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 14 липня 1921 року в селі Гусь-Желєзний, нині — селище міського типу Касимовського району Рязанської області Росії, в селянській родині. Росіянка. Здобула середню освіту.

До лав РСЧА призвана по мобілізації ЦК ВЛКСМ у жовтні 1941 року. У лютому 1942 року закінчила школу штурманів. У діючій армії — з 27 травня 1942 року. Пройшла шлях від стрільця-бомбардира до штурмана ескадрильї 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року.

Всього за роки війни здійснила 890 бойових вильотів на літакові По-2 із бойовим нальотом 1010 годин. Після закінчення війни була демобілізована.

У 1948 році закінчила механіко-математичний факультет Московського державного університету. Викладала у Московському поліграфічному інституті. Кандидат фізико-математичних наук (1951). У 1963—1972 роках — доцент кафедри теоретичної механіки Військової інженерної академії імені Ф. Е. Дзержинського.

З 1970 року — на пенсії. Мешкала в Москві, де й померла 12 вересня 1974 року. Похована на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії старшому лейтенантові Рябовій Катерині Василівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4857).

Нагороджена також орденами Червоного Прапора (25.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (26.04.1944), Червоної Зірки (26.12.1942) і медалями.

Родина[ред. | ред. код]

Перебувала в шлюбі з льотчиком-штурмовиком, двічі Героєм Радянського Союзу Григорієм Флегонтовичем Сивковим.

Посилання[ред. | ред. код]