Різнич Петро Іванович
| Різнич Петро Іванович | |
|---|---|
| Народився |
28 квітня 1890 Брацлав, Немирівський район, Україна |
| Помер |
12 лютого 1966 (75 років) Вербас, САК Воєводина, СР Сербія, СФРЮ |
Петро Іванович Різнич, псевдонім Петро Різнич Дядя, (28 квітня 1890, Брацлав, Російська імперія — 12 лютого 1966, Врбас, Воєводіна, Югославія) — югославський актор, режисер, педагог і культурно-громадський діяч-русофіл українського походження, який зробив внесок в культуру воеводинських русинів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Брацлаві (нині Немирівський район, Вінницька область). Ще під час навчання в гімназії в місті Бучач почав цікавитися театром. Брав участь в діяльності українського суспільства «Просвіта».
Після революції, до якої поставився негативно, втік до зайнятого білими Криму і звідти емігрував до Югославії. Оселився в Дубровнику.
За словами його батька, їх рід походив з Дубровника, однак там Різнич не зміг знайти родичів або однофамільців, і врешті-решт опинився в місті Врбас, де проживала велика громада руснаків, чиї предки почали переселятися на сербські землі із Закарпаття в XVIII–XIX ст. У місті Врбас закінчив 6-місячні курси живопису. Влаштувався на посаду вчителя російської мови, живопису та ручної роботи, а у вільний час займався аматорськими театральними постановками разом з учнями гімназії в Руському Крстурі. Там же здобув популярність в громаді під псевдонімом «Дядя». Пізніше закінчив юридичний факультет у місті Суботиця.
У Врбас познайомився з вчителькою тієї ж школи на ім'я Цецилія Шанта, донькою місцевого заможного селянина. Незважаючи на бідність Різнича, той справив враження на майбутнього свекра-москвофіла тим, що просував російську культуру і в той же час швидко освоївся з місцевими звичаями і бачванськім діалектом. У сім'ї народилися дочка Надія і син Павле.
Коли в 1945 році в місті Руські-Крстур була заснована «Руска матка», Різнич очолив в цій культурній асоціації секцію аматорського театру, займався навчанням майбутніх режисерів і акторів. У Куцурі, Руському Крстурі й Врбасі разом з добровольцями з місцевої русинської громади поставив на сцені 51 п'єсу. Крім того, також поставив сербською мовою чимало п'єс у містах Врбас і Куле. Виховав ряд акторів. Пішов на пенсію з педагогічної роботи в 1958 році.
Помер 12 лютого 1966 р. Похований на цвинтарі місті Врбас.
Культурна діяльність[ред. | ред. код]
За 37 років своєї діяльності в Югославії Петро Різнич Дядя здійснив 226 театральних постановок і навчив 1175 акторів, танцівників (танцівниць) і співаків (співачок). У різних русинських громадах виступав не тільки як режисер, але і як хорист і керівник фольклорних секцій. Для своїх постановок сам розробляв сценографію, декорації, маски, часто і сам був актором, писав і адаптував драматичні тексти.
Крім театру для дорослих, також заснував в Руському Крстурі ляльковий театр для дітей.
До останніх днів свого життя був на сцені, і в лікарню його відвезли з репетиції постановки п'єси М. Горького «На дні» в Руському-Крстурі, а наступного дня, 12 лютого 1966 р., там же помер.
Посмертна пам'ять[ред. | ред. код]
В його пам'ять, починаючи з 1969 року, в місті Руський Крстур щорічно проходить театральний фестиваль «Драмски мемориял Петро Ризнич Дядя». Його ім'я носить колись аматорський, а нині професійний «Руски народни театер Петро Ризнич Дядя» у м. Руський Крстур.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Павло Роберт Маґочій: Різнич-Дядя Петро //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ ISBN 978-966-387-044-1 Сс. 631—632.
- По кореньох ю мож познац (спомины Зинаиды Будинской, Ризничовой внучкы). Руске слово. 27. марец 2019. Процитовано 3 травня 2020.(рус.)
- Петро РИЗНИЧ ДЯДЯ. Новинарска Асоцияция Руснацох. ДЕЦЕМБЕР 28, 2017. Процитовано 3 травня 2020.(рус.)
- Пред 48 роками умар Петро Ризнич Дядя. РТВ – Рутенпрес. 12. фебруар 2014. Процитовано 3 травня 2020.(рус.)
- http://www.ruskeslovo.com/2018/04/15/75631/Ожили-памятки-на-Дядю/
- Сторінка у Фейсбуці, присвячена пам'яті Різнича
