Рікарді́ньйо (порт. Ricardinho, 23 травня 1976, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Виступав за ряд клубів, а також національну збірну Бразилії, у складі якої став чемпіоном світу.
У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Парана», в якій провів два сезони, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.
Протягом сезону 1997/98 років захищав кольори французького «Бордо».
1998 року півзахисник повернувся до Бразилії, в «Корінтіанс», з яким за чотири роки завоював два титули чемпіона Бразилії і штату Сан-Паулу, Кубок Ріо-Сан-Паулу, Кубок Бразилії, а також став першим в історії переможцем Клубного чемпіонату світу ФІФА в 2000 році. Рікардіньо був одним з лідерів у своїй команді, поряд з Вампетою, Марселіньйо Каріокою, Фредді Рінконом, Еділсоном і Луїзао.
Після завоювання зі збірною Бразилії титулу чемпіона світу в 2002 році Рікардіньо вирішив перейти в стан найлютіших суперників «Корінтіанса», «Сан-Паулу». Сума угоди склала 20,2 млн реалів (близько 7,8 млн євро), що стало рекордним показником в угодах між двома бразильськими клубами (згодом цей рекорд був побитий тільки трансфером Гансо з «Сантоса» в «Сан-Паулу»)[1]. Даний перехід викликав неоднозначну реакцію як у вболівальників «тімао», так і «триколірних». Рікардіньо не зміг добитися з «Сан-Паулу» таких же результатів, як і в «Корінтіансі», в 2004 році ненадовго з'їздив в англійський «Мідлсбро», а потім приєднався до своєї третьої команді з штату Сан-Паулу, «Сантуса».
У стані «риб» Рікардіньо знову став демонструвати високий рівень футболу і до кінця року навіть отримав капітанську пов'язку. Разом з «Сантусом» Рікардіньо виграв черговий титул чемпіона Бразилії, а також втретє в кар'єрі потрапив в символічну збірну чемпіонату. У 2006 році повернувся в «Корінтіанс», але в цей раз провів у команді лише півроку і по закінченні Кубка Лібертадорес був проданий в турецький «Бешикташ».
У Туреччині за два роки Рікардіньо виграв Кубок країни, після чого провів ще один сезон у чемпіонаті Катару за «Аль-Райян». Останнім великим клубом в ігровій кар'єрі Рікардіньо став «Атлетіко Мінейру», який, втім, у 2009—2011 роках мав проблеми з грою і фінансами.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Баїя», за який виступав протягом 2011—2012 років.
2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, здобувши того року титул чемпіона світу. Він зіграв на переможному турнірі в трьох матчах[2].
Наступного року був у заявці збірної на Кубку конфедерацій 2003 року у Франції, але бразильці несподівано не змогли вийти з групи.
У 2006 році півзахисник зіграв ще у двох матчах на чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині, але збірна Бразилії дійшла лише до ¼ фіналу[3].
Незабаром після «мундіалю» перестав викликатись до збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 21 матч, забивши 1 гол.
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2012 року, очоливши тренерський штаб клубу «Парана».
В подальшому очолював команди клубів «Сеара» та «Аваї».
Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Санта-Круж», команду якого Рікардінью очолював як головний тренер у 2015 році.
|
Збірна Бразилії |
---|
Роки | Ігри | Голи |
2000 |
2 |
0
|
2001 |
1 |
0
|
2002 |
4 |
0
|
2003 |
4 |
0
|
2004 |
1 |
0
|
2005 |
5 |
1
|
2006 |
4 |
0
|
Всього |
21 |
1
|
|