Фернандо Дініз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фернандо Дініс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фернандо Дініз
Особисті дані
Народження 27 березня 1974(1974-03-27) (50 років)
  Патус-ді-Мінас, Бразилія
Зріст 183 см
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1995 Бразилія «Жувентус Сан-Паулу»  ? (?)
1996 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 18 (3)
1996 Бразилія «Палмейрас» 18 (1)
1997–1998 Бразилія «Корінтіанс» 26 (0)
1999 Бразилія «Парана» 52 (6)
2000–2003 Бразилія «Флуміненсе» 72 (4)
2003 Бразилія «Фламенго» 12 (1)
2004 Бразилія «Жувентуде» 0 (0)
2004 Бразилія «Крузейру» 8 (0)
2005 Бразилія «Сантус» 2 (0)
2006–2007 Бразилія «Пауліста» 19 (3)
2007 Бразилія «Санту-Андре» 17 (1)
2008 Бразилія «Жувентус Сан-Паулу» 10 (0)
2008 Бразилія «Гама» 10 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009–2010 Бразилія «Вотораті»
2011 Бразилія «Пауліста»
2011 Бразилія «Ботафогу Сан-Паулу»
2012 Бразилія «Атлетіку Сорокаба»
2013–2014 Бразилія «Греміо Аудакс»
2014 Бразилія «Гуаратінгета»
2015 Бразилія «Греміо Аудакс»
2015 Бразилія «Парана»
2016 Бразилія «Греміо Аудакс»
2016 Бразилія «Оесте»
2017 Бразилія «Греміо Аудакс»
2018 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе»
2019 Бразилія «Флуміненсе»
2019–2021 Бразилія «Сан-Паулу»
2021 Бразилія «Сантус»
2021 Бразилія «Васко да Гама»
2022–? Бразилія «Флуміненсе»
2023– Бразилія Бразилія (в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Фернандо Дініз (порт. Fernando Diniz, нар. 27 березня 1974, Патус-ді-Мінас) — бразильський футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав зокрема за «Палмейрас», «Корінтіанс», «Флуміненсе», «Фламенго», «Крузейру» та «Сантус». Як тренер найбільших результатів здобув із «Флуміненсе», вигравши Кубок Лібертадорес. Також з 2023 року був тимчасовим головним тренером збірної Бразилії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Свою кар'єру розпочав у 1993 році в клубі «Жувентус Сан-Паулу», де грав до початку 1996 року, коли перейшов у «Гуарані» (Кампінас)[1]. Влітку того ж року Дініз перейшов у «Палмейрас», де дограв рік.

У період з 1997 по 1998 роки гравець виступав за «Корінтіанс», з яким виграв чемпіонат штату Сан-Паулу 1997 року та допоміг клубу уникнути вильоту з Серії А. Не маючи стабільного основного місця в «Корінтіансі», Дініз перебрався в «Парану» в 1998 році. Його хороші виступи за «триколірних» привернули увагу «Флуміненсе», який підписав гравця в 2000 році. Там він був частиною команди, яка виграла чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро 2002 року. Півзахисник пробув у клубі до середини 2003 року.

У квітні 2003 року Дініз перейшов у «Фламенго». Однак тут гравець страждав від травм і зіграв лише 12 ігор, забивши один гол[2].

Протягом 2004 року грав за «Жувентуде» та «Крузейру»[3], а у січні 2005 року приєднався до «Сантуса»[4], де провів увесь рік.

У 2006 році Дініз підписав контракт з «Паулістою», а пізніше грав за «Санту-Андре» та «Жувентус Сан-Паулу», а завершив ігрову кар'єру у віці 34 років у команді «Гама», за яку виступав протягом 2008 року[5].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2009 року, очоливши тренерський штаб клубу «Вотораті»[6], де пропрацював з 2009 по 2010 рік. Він привів команду до перемоги третьому дивізіоні чемпіонату штату Сан-Паулу, а також виграв Кубок Паулісти. Цей результат дозволив команді зіграти у Кубку Бразилії, де вивів клуб до другого етапу, програвши там «Греміо»[7]. Це була остання гра тренера у клубі, оскільки після цього власники вирішили розпустити команду[8].

У 2010 році він перейшов до «Паулісти», клубу, за який він уже виступав як гравець. Дінізу на посаді тренера вдалося виграти із командою ще один Кубок Паулісти, другий поспіль для себе[9]. В результаті тренер продовжив свій контракт з «Паулістою» в 2011 році, але залишив команду лише після п'яти турів, оскільки був звільнений після невдалого початку турніру.

5 лютого 2011 року Дініза було призначено головним тренером «Ботафогу Сан-Паулу»[10], але його було звільнено лише після чотирьох матчів на посаді[11].

Наприкінці 2011 року Фернандо очолив «Атлетіку Сорокаба», з яким посів третє місце в другому дивізіоні штату Сан-Паулу 2012 року, отримавши путівку до вищого дивізіону штату[12]. Однак тренер був звільнений у другій половині 2012 року, після вибуття з кубка Паулісти[13].

У 2013 році Дініз приєднався до «Греміо Аудакс»[14][15], де з перервами на нетривалу роботу у клубах «Гуаратінгета», «Парана» та «Оесте» працював до літа 2017 року. Найкращим результатом з «Аудаксом» для Дініза став вихід у фінал чемпіонату штату Сан-Паулу у 2016 році, де його підопічні програли програти «Сантосу»[16].

У січні 2018 року Дініз підписав контракт з «Атлетіку Паранаенсе»[17], але вже у червні його було звільнено з команди з Куритиби через незадовільні результати[18].

«Флуміненсе», «Сан-Паулу» та «Сантус»[ред. | ред. код]

19 грудня 2018 року Дініса призначили головним тренером іншого клубу, який він представляв як гравець, — «Флуміненсе»[19]. Не відмовляючись від свого характерного стилю, тренер швидко змінив стандарт гри «триколірних», які здивували значним покращенням своїх виступів, почавши цінувати володіння м'ячем і красивий футбол. За це він отримав нагороду «найкращому тренеру» за підсумками сезону чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро, хоча його команда і вилетіла у півфіналі[20]. Втім у чемпіонаті Бразилії ситуація була значно гіршою і 19 серпня 2019 року він був звільнений[21] після того, як команда опинилась на 18-му місці в Серії А, маючи у своєму активі три перемоги, три нічиї та дев'ять поразок[22].

27 вересня 2019 року Дініз очолив «Сан-Паулу»[23]. У Серії А 2020 року він привів клуб до серії з 17 матчів без поразок з вересня по грудень[24]. Команда тривалий час йшла в лідерах чемпіонату[25], однак рівень гри впав після вибуття в півфіналі Кубка Бразилії від «Греміо». У січні 2021 року, під час поразки від «Ред Булл Брагантіно» (2:4) Дініз посварився з Че Че, що призвело до сильної критики ЗМІ через його спосіб спілкування з гравцем[26]. В результаті 1 лютого тренера було звільнено після семи матчів без перемог ще до закінчення чемпіонату Бразилії сезону 2020 року, який було затягнуто через пандемію COVID-19[27]. Загалом Дініз очолював команду в 74 матчах, здобувши 34 перемоги, 20 нічиїх і 20 поразок[28].

7 травня 2021 року Дініз став новим тренером «Сантуса», підписавши контракт на один рік із можливістю продовження ще на один[29]. Дебютував у новому клубі 11 травня перемогою над «Бока Хуніорс» (1:0) у Кубку Лібертадорес[30], однак у чемпіонаті ситуація була значно гіршою і 5 вересня, після шести матчів без перемог, він був звільнений[31].

«Васко да Гама» і повернення у «Флуміненсе»[ред. | ред. код]

Через чотири дні після звільнення з «Сантоса» Дініз очолив «Васко да Гаму» із завданням вивести команду до Серії А[32]. Втім новому тренеру не вдалось виправити ситуацію і Дініза було звільнено 11 листопада 2021 року після того, як йому не вдалося вийти до еліти[33].

30 квітня 2022 року Дініз знову очолив «Флуміненсе», після того, як Абель Брага подав у відставку[34]. У Серії А команда провела хорошу кампанію, фінішувавши на третьому місці та гарантувавши собі місце в груповому етапі Копа Лібертадорес[35], а в розіграші Південноамериканського кубка 2022 «Флу» під його керівництвом обіграв болівійське «Орієнте Петролеро» з рахунком 10:1, встановивши історичний рекорд турніру. Тим не менш цього результату не вистачило для того аби вийти з групи[36]. Наступного року Дініз став з командою переможцем чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро, здобувши свій перший трофей у статусі головного тренера[37]. Він також привів клуб до успіху в Кубку Лібертадорес 2023 року, вигравши у фіналі з рахунком 2:1 у «Бока Хуніорс»[38]. Фернандо Дініза високо оцінили за його мотиваційну фразу під час виходу нападника Джона Кеннеді на заміну наприкінці другого тайму. Тоді тренер йому тричі вигукнув «Ти заб'єш чемпіонський гол!» і 21-річний форвард забив у додатковий час переможний гол, завдяки чому «Флу» вперше в історії виграв континентальну першість[39].

Збірна Бразилії[ред. | ред. код]

4 липня 2023 року Бразильська конфедерація футболу погодила контракт із Фернандо Дінізом, який буде тимчасовим тренером національної збірної Бразилії до можливого прибуття Карло Анчелотті. Контракт буде розрахований на шість місяців або один рік, в залежності від того, коли італієць зможе покинути «Реал Мадрид». Дініз, який прибув на зміну також тимчасовому тренеру Рамону Менезесу, погодився під час переговорів поєднати роботу з «Флуміненсе»[40]. 8 вересня, у своєму дебютному матчі на посаді тренера національної збірної, Бразилія перемогла Болівію з рахунком 5:1 в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу з футболу 2026 року[41]. А за кілька днів він переміг Перу на виїзді з рахунком 1:0[42]. 12 жовтня вони зустрілися з Венесуелою, зігравши внічию 1:1, а потім зазнали поразки від Уругваю 0:2 на виїзді. 16 листопада бразильці поступились Колумбії з рахунком 1:2, це була перша в історії поразка Бразилії від збірної Колумбії у кваліфікації. А вже за кілька днів, 21 листопада, у матчі з Аргентиною бразильці програли 0:1 на «Маракані». Це була третя поспіль поразка Бразилії у кваліфікації до чемпіона світу, і вперше в історії «селесао» програв у кваліфікації вдома, обірвавши таким чином рекорд, що тягнувся від 1954 року, коли бразильці вперше зіграли в кваліфікації[43].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Чемпіонат Бразилії Чемпіонат штату Кубок Міжнарордні Інше Всього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Жувентус Сан-Паулу 1995 Серія C 0 0 25 3 — — — 25 3
1996 0 0 26 2 — — — 26 2
Total 0 0 51 5 — — — 51 5
Гуарані (Кампінас) 1995 Серія A 18 3 — — 1[a] 0 — 19 3
Палмейрас 1996 18 1 — — 2[a] 0 — 20 1
Корінтіанс 1997 12 0 10 0 3 0 — — 25 0
1998 0 0 4 0 2 1 — 4[b] 0 10 1
Всього 12 0 14 0 5 1 — 4 0 35 1
Парана 1998 Серія A 17 1 — — — — 17 1
1999 15 1 8 1 — 4[a] 0 12[c] 0 39 2
2000 0 0 12 3 3 0 — 0 0 15 3
Всього 32 2 20 4 3 0 4 0 12 0 71 6
Флуміненсе 2000[44] Серія A 14 2 — — — — 14 2
2001[45] 16 1 14 0 3 0 — 5[b] 0 38 1
2002[45] 18 1 4 0 5 2 — 15[d] 1 41 4
2003[45] 1 0 5 0 2 0 — — 8 0
Всього 49 4 23 0 9 2 — 20 1 101 7
Фламенгу 2003[46] Серія A 12 1 — — — — 12 1
Жувентуде 2004 0 0 0 0 0 0 — — 0 0
Крузейро 2004 8 0 — — — — 8 0
Сантус 2005 0 0 2 0 — 2[e] 0 — 4 0
Пауліста 2006 Серія B 5 2 — — — — 5 2
2007 0 0 14 1 — — — 14 1
Всього 5 2 14 1 — — — 19 3
Санту-Андре 2007 Серія B 17 1 — — — — 17 1
Жувентус Сан-Паулу 2008 Ліга Пауліста — 10 0 — — — 10 0
«Гама» 2008 Серія B 1 0 — — — — 1 0
Загалом 172 14 134 10 17 3 9 0 36 1 368 28
  1. ↑ а б в Кубок КОНМЕБОЛ
  2. ↑ а б Турнір Ріо-Сан-Паулу
  3. ↑ Кубок Сул-Мінас
  4. ↑ 11 — Турнір Ріо-Сан-Паулу, 4 — Кубок чемпіонів Бразилії з футболу
  5. ↑ Кубок Лібертадорес

Статистика роботи зі збірною[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Бразилія Бразилія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
8-9-2023 Белен Бразилія Бразилія 5 – 1 Болівія Болівія Відбір до ЧС 2026 Родріго (x2), Рафінья, Неймар (x2) Каземіро
12-9-2023 Ліма Перу Перу 0 – 1 Бразилія Бразилія Відбір до ЧС 2026 Маркіньйос Каземіро
12-10-2023 Куяба Бразилія Бразилія 1 – 1 Венесуела Венесуела Відбір до ЧС 2026 Габріел Каземіро
17-10-2023 Монтевідео Уругвай Уругвай 2 – 0 Бразилія Бразилія Відбір до ЧС 2026 - Каземіро
16-11-2023 Барранкілья Колумбія Колумбія 2 – 1 Бразилія Бразилія Відбір до ЧС 2026 Габріел Мартінеллі Каземіро
21-11-2023 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 0 – 1 Аргентина Аргентина Відбір до ЧС 2026 - Маркіньйос
Усього Матчів 6 Голів 8

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Fernando Diniz - Que fim levou?. Terceiro Tempo (pt-BR) . Процитовано 27 грудня 2023.
  2. ↑ Um gol, lesões, salários atrasados e 'fora, Waldemar!': Como foi a passagem de Fernando Diniz pelo Flamengo. ESPN.com (порт.). 22 березня 2019. Процитовано 27 грудня 2023.
  3. ↑ Cruzeiro contrata o meia Fernando Diniz [Cruzeiro sign the midfielder Fernando Diniz] (порт.). Terra. 23 August 2004. Процитовано 17 April 2018.
  4. ↑ Santos contrata o meia-atacante Fernando Diniz [Santos sign the attacking midfielder Fernando Diniz] (порт.). Folha de S. Paulo. 12 January 2005. Процитовано 17 April 2018.
  5. ↑ Gama perde Ésley, mas contrata Fernando Diniz e Gioino (порт.). UOL. 29 квітня 2008. Процитовано 25 липня 2015.
  6. ↑ Votoraty divulga elenco e comissão técnica de 2009 [Votoraty announce 2009 squad and technical staff] (pt-BR) . Federação Paulista de Futebol. 23 January 2009. Процитовано 1 August 2021.
  7. ↑ Grêmio vence Votoraty e está nas oitavas de final. O Globo (pt-BR) . 1 квітня 2010. Процитовано 27 грудня 2023.
  8. ↑ Votoraty muda de cidade e vira Ribeirão Futebol Clube. Estadão (pt-br) . Процитовано 27 грудня 2023.
  9. ↑ Técnico do São Paulo levou Paulista ao seu último título conquistado em Jundiaí. Tribuna de Jundiaí (pt-BR) . 31 жовтня 2019. Процитовано 27 грудня 2023.
  10. ↑ Botafogo troca Fonseca por Fernando Diniz [Botafogo change Fonseca for Fernando Diniz] (порт.). Folha de S. Paulo. 5 February 2011. Процитовано 17 April 2018.
  11. ↑ Fernando Diniz é demitido após Botafogo-SP ser goleado [Fernando Diniz is dismissed after Botafogo-SP suffer heavy loss] (порт.). O Estado de S. Paulo. 5 March 2011. Процитовано 17 April 2018.
  12. ↑ Há oito anos, Fernando Diniz conduzia o Atlético Sorocaba à elite do Paulistão. ge (pt-br) . 29 квітня 2020. Процитовано 27 грудня 2023.
  13. ↑ Diniz não comanda mais o Galo (порт.). Cruzeiro do Sul. 17 October 2012. Процитовано 17 April 2018.
  14. ↑ Fernando Diniz conta ‘segredo’ de seus times em curso de tática (порт.). Torcedores.com. 15 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
  15. ↑ Goleiro-linha e tiki-taka: a estratégia de Fernando Diniz no "Garcelona" (порт.). TV Globo. 11 вересня 2014. Процитовано 25 липня 2015.
  16. ↑ Como o Audax-SP foi de sensação sob o comando de Diniz à última divisão do Paulista em sete anos. ge (pt-br) . 21 березня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
  17. ↑ Fernando Diniz deixa o comando do Guarani para assumir o Atlético-PR [Fernando Diniz leaves Guarani to take charge of Atlético-PR] (порт.). Globo Esporte. 3 January 2018. Процитовано 17 April 2018.
  18. ↑ Atlético cede à pressão e demite Fernando Diniz [Atlético give way to pressure and fire Fernando Diniz] (порт.). Tribuna. 25 June 2018. Процитовано 26 June 2018.
  19. ↑ Fernando Diniz é o novo treinador do Fluminense [Fernando Diniz is the new manager of Fluminense] (порт.). Fluminense FC. 19 December 2018. Процитовано 20 December 2018.
  20. ↑ Com seis jogadores, Flamengo domina seleção do Campeonato Carioca. ge (pt-br) . 21 квітня 2019. Процитовано 27 грудня 2023.
  21. ↑ Fernando Diniz não é mais técnico do Fluminense [Fernando Diniz is no longer manager of Fluminense] (pt-BR) . GloboEsporte.com. 19 August 2019. Процитовано 2 May 2021.
  22. ↑ Silva, Guilherme Serrano (19 серпня 2019). Fernando Diniz não é mais técnico do Fluminense. Gazeta Esportiva (pt-BR) . Процитовано 27 грудня 2023.
  23. ↑ Fernando Diniz é o novo técnico do São Paulo [Fernando Diniz is the new manager of São Paulo] (pt-BR) . São Paulo FC. 27 September 2019. Процитовано 27 September 2019.
  24. ↑ São Paulo perde para o Corinthians e deixa de igualar maior sequência invicta [São Paulo lose to Corinthians and do not equal the biggest unbeaten streak] (pt-BR) . Goal.com. 13 December 2020. Процитовано 1 May 2021.
  25. ↑ Rodolfo Rodrigues - Com tropeço do São Paulo, Brasileirão 2020 tem 6 times na briga pelo título. www.uol.com.br (pt-br) . Процитовано 27 грудня 2023.
  26. ↑ Caio critica Fernando Diniz por bate-boca com Tchê Tchê, do São Paulo: "Passou do limite" [Caio criticizes Fernando Diniz for arguing with Tchê Tchê, from São Paulo: "It was over the limit"] (pt-BR) . GloboEsporte.com. 7 January 2021. Процитовано 1 May 2021.
  27. ↑ São Paulo demite Fernando Diniz; Raí também deixa o Morumbi [São Paulo sack Fernando Diniz; Raí also leaves the Morumbi] (pt-BR) . GloboEsporte.com. 1 February 2021. Процитовано 1 May 2021.
  28. ↑ Nota oficial - SPFC. www.saopaulofc.net. Процитовано 27 грудня 2023.
  29. ↑ Fernando Diniz é anunciado como técnico do Santos FC [Fernando Diniz is announced as manager of Santos FC] (pt-BR) . Santos FC. 7 May 2021. Процитовано 7 May 2021.
  30. ↑ Santos 1 x 0 Boca Juniors | Taça Libertadores: melhores momentos. ge (pt-br) . Процитовано 27 грудня 2023.
  31. ↑ Fernando Diniz não é mais técnico do Santos FC [Fernando Diniz is no longer manager of Santos FC] (pt-BR) . Santos FC. 5 September 2021. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 September 2021.
  32. ↑ Fernando Diniz é o novo técnico do Vasco [Fernando Diniz is the new maanger of Vasco] (pt-BR) . CR Vasco da Gama. 9 September 2021. Процитовано 9 September 2021.
  33. ↑ Reestruturação do Departamento de Futebol [Restructuring of the Football Department] (pt-BR) . CR Vasco da Gama. 11 November 2021. Процитовано 12 November 2021.
  34. ↑ Fernando Diniz é o novo técnico do Fluminense [Fernando Diniz is the new manager of Fluminense] (pt-BR) . Fluminense FC. 30 April 2022. Процитовано 2 May 2022.
  35. ↑ Fluminense garante vaga direta na fase de grupos da Libertadores após São Paulo 2 x 2 Atlético-MG. ge (pt-br) . 2 листопада 2022. Процитовано 27 грудня 2023.
  36. ↑ Fluminense faz 10 no Oriente Petrolero, mas est eliminado da Sul-Americana. Superesportes (pt-br) . 26 травня 2022. Процитовано 27 грудня 2023.
  37. ↑ Campeão com o Fluminense, Fernando Diniz obtém primeiro título de expressão como treinador [Champion with Fluminense, Fernando Diniz gets first major title as head coach] (pt-BR) . Extra. 9 April 2023. Процитовано 1 June 2023.
  38. ↑ Fluminense Defeats Boca Juniors 2-1 To Win Maiden Copa Libertadores. Forbes. 4 November 2023.
  39. ↑ Diniz profetiza consagração de John Kennedy em vitória Fluminense: "Vai fazer o gol do título". ge (pt-br) . 4 листопада 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
  40. ↑ CBF anuncia Fernando Diniz como novo treinador da Seleção Brasileira Masculina de futebol [CBF announce Fernando Diniz as new coach of the Brazil national team] (pt-BR) . CBF. 4 July 2023. Процитовано 4 July 2023.
  41. ↑ Brasil estreia nas Eliminatórias com goleada diante da Bolívia. Terra (pt-BR) . Процитовано 27 грудня 2023.
  42. ↑ Diniz afirma que Seleção venceu com méritos em Lima. Confederação Brasileira de Futebol (pt-BR) . Процитовано 27 грудня 2023.
  43. ↑ Бразилія вперше в історії програла домашній матч відбору на чемпіонат світу. football.ua. Процитовано 27 грудня 2023.
  44. ↑ FICHAS 1991_00 [REPORTS 1991_00] (pt-BR) . Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 1 May 2021.
  45. ↑ а б в FICHAS 2001_06 [REPORTS 2001_06] (pt-BR) . RSSSF. Процитовано 1 May 2021.
  46. ↑ Fernando Diniz (pt-BR) . Flaestatística. Процитовано 1 May 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернандо_Дініз&oldid=41895735