Роберто Карлос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Карлос
Roberto Carlos 2011.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберто Карлос да Сілва Роша
Народження 10 квітня 1973(1973-04-10) (45 років)
  Гарса, штат Сан-Паулу, Бразилія Бразилія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Прізвисько Роббі
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1985—1988
1988—1991
Бразилія «Ателтіко Жувентус»
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993
1993—1995
1995—1996
1996—2007
2007—2010
2010—2011
2011—2012
2015
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Бразилія «Палмейрас»
Італія «Інтернаціонале»
Іспанія «Реал Мадрид»
Туреччина «Фенербахче»
Бразилія «Корінтіанс»
Росія «Анжі»
Індія «Делі Дайнамос»
33 (10)
44 (5)
30 (5)
370 (47)
65 (6)
35 (5)
25 (7)
2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2006 Бразилія Бразилія 125 (11)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
2011—2012
2013—2014
2015
2015
Росія «Анжі»
Туреччина «Сівасспор»
Туреччина «Акхісар Беледієспор»
Індія «Делі Дайнамос»
тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 березня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 березня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивні медалі
Футбол
Чемпіонати світу
Срібло Франція 1998
Золото Корея / Японія 2002
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 футбол
Кубки Америки
Срібло Уругвай 1995
Золото Болівія 1997
Золото Парагвай 1999

Робе́рто Ка́рлос да Сі́лва Ро́ша (порт. Roberto Carlos da Silva Rocha; нар. 10 квітня 1973, Гарса, Сан-Паулу) — колишній бразильський футболіст, лівий захисник. Чемпіон світу 2002 року, срібний призер чемпіонату світу 1998 року. Входить до списку ФІФА 100. Один з 19-ти гравців, які зіграли більше 100 матчів у Лізі чемпіонів[1].

Відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд[2]) і дуже сильними дальніми ударами, з яких забив чимало голів, у тому числі зі штрафних. В 1997 році посів друге місце за результатами голосування з визначення гравця року ФІФА, поступившись співвітчизнику Роналду. Довгий час йому належав світовий рекорд за швидкістю польоту м'яча після удару — 198 км/год[3][4]; цей рекорд побив німецький футболіст Лукас Подольскі під час ЧС в ПАР у 2010 році (201 км/год)[4]. Штрафні Роберто Карлос виконує зовнішньою стороною стопи, внаслідок чого траєкторія польоту м'яча завжди непередбачувана[5].

«Я відпрацьовую ці удари кожного дня і вважаю, що успіх приходить в результаті постійних тренувань», — Роберто Карлос[5].

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року в Гарсі на фермі Сан-Жозе, де вирощували каву[6], в бідній сім'ї[7]. Малюка назвали Роберто Карлосом на честь співака Роберто Карлоса Браги, творчість якого дуже любив батько майбутнього футболіста. У 3 роки він почав грати в футбол, а вже у вісім став виступати разом з дорослими в аматорській команді, якою керував його батько[8].

В 1981 році родина переїхала до Кордейрополіса. Там Роберто пішов до школи; за словами його вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу»[6]. Після закінчення школи, у 12 років, Карлос влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі[6] і одночасно грав за команду цього підприємства «Атлетико Жувентус»[9]. В червні 1987 року на одному з матчів заводської команди був присутній Адаїлтон Ладейра, скаут клубу «Уніан Сан-Жуан», який за деякий час домовився з керівництвом підприємства і батьками хлопця, щоб відвезти молодого гравця на перегляд[10]. В 1988 році він пройшов перегляд у клубі «Уніан Сан-Жуан», де й розпочав кар'єру професіонального футболіста[8].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року на фермі Сан Жозеб де вирощували каву[11]. У Роберто Карлоса три сестри. Він був єдиним спадкоємцем батька по чоловічій лінії. Новонародженого назвали в честь співака Роберто Карлоса Браги, чию творчість дуже любив батько майбутнього футболіста. У віці 3 років Роберто почав грати у футбол, а вже до восьми років став виступати разом з дорослими чоловіками в аматорській команді, якою керував його батько[12]. За словами Роберто, більшість бразильців, які досягли чогось у футболі, виросли в бідних сім'ях. У 1981 році родина переїхала в Кордейрополис. Там Роберто пішов в школу; за його словами вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу». Після закінчення школи Карлос, в 12 років, влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі Торсио Кардейро і одночасно виступав у команді цього підприємства «Атлетіко Жувентус». У цьому режимі Роберто прожив близько двох з половиною років.

«Уніан Сан-Жуан»[ред. | ред. код]

В «Уніані» Роберто Карлос провів 4 сезони, з 1990 року його викликали до юнацькоїї збірної Бразилії до 20 років[9][7]. В 1991 році Роберто дебютує в основному складі клубу, з 1992 року стає гравцем стартового складу «Уніана»[6].

В 1992 році Роберто Карлос міг прейти в «Атлетіко Мінейру» і навіть зіграл за команду 3 товариські матчі під час турне по Європі. Але контракт з ним не підписали, і Роберто повернувся в «Уніан»[13].

«Палмейрас»[ред. | ред. код]

В січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до «Палмейраса»[14], який заплатив за трансфер гравця 500 тис. доларів США[8]. Там Роббі швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонати штата Сан-Паулу.

«Інтер»[ред. | ред. код]

У 1995 році Роберто Карлоса запросив до англійського «Мідлсбро» Браян Робсон, однак прехід не відбувся. В липні 1995 року він перейшов до «Інтера», який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн. євро[14]. Він дебютував у складі «Інтера» 27 серпня 1995 року в матчі чемпіонату Італії з «Віченцою», у якій «нерадзуррі» виграли з рахунком 1:0[15]. Головний тренер команди Рой Ходжсон використовував його на позиції лівого півзахисника. Всього в складі клубу він зіграв 34 матчі і забив 7 м'ячів (30 матчів — 5 голів в чемпіонаті Італії, 2 матчі — 1 гол в Кубку УЄФА і 2 матчі — 1 гол у Кубку Італії)[15]. Останній матч за клуб провів 12 травня 1996 року проти «Роми», в якому «Інтер» поступився 0:1[15].

«Реал Мадрид»[ред. | ред. код]

В липні 1996 року Роберто Карлоса за 6 млн євро купив іспанський клуб «Реал Мадрид»[14]. Підписати Роберто Карлоса дуже хотів головний тренер команди Фабіо Капелло, який і переконав у необхідності придбання захисника президента клубу Лоренсо Санса[16]. Вже в третьому матчі за «Реал» Роберто забив гол, вразивши ворота «Бетіса»[16]. За перший рік він провів у клубі 42 матчі і забив 5 голів, допомігши команді виграти чемпіонат Іспанії. За рік Роберто виграв з командою Лігу чемпіонів. У 2000 році Роберто Карлос повторив свій успіх з «Реалом», знову вигравши титул найкращої команди Європи.

У 2003 році пішли чутки про перехід Роберто Карлоса в «Челсі» або повернення в «Інтер», однак це були лише чутки, і він підписав новий контракт з «Реалом»[16]. 9 березня 2007 року Роберто Карлос заявив про те, що залишає мадридський клуб. Всього за «вершкових» 584 матчі і забив 71 гол, з яких 370 матчів і 47 голів у чемпіонаті Іспанії, що є рекордом «Реалу» для гравців-іноземців[17].

«Фенербахче»[ред. | ред. код]

19 червня 2007 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з клубом «Фенербахче»[18]. Дебютував у складі команди в матчі Суперкубка Туреччини проти «Бешикташа», у якому «Фенер» преміг 2:1. 25 серпня 2007 року Роберто Карлос забив перший м'яч за «Фенербахче», вразивши ворота «Сівасспора» ударом головою; для Роберто цей м'яч став лише 3-м у кар'єрі, який він забив головою. В кінці сезону Карлос отримав травму і закінчення сезону, в якому його клуб боровся за золоті медалі чемпіонату Туреччини з «Галатасараєм», пропустив[19]. В результаті, команда виграла лише срібні медалі першості.

21 січня 2009 року Роберто Карлос продовжив контракт з «Фенербахче» на рік[20]. 7 жовтня 2009 року він заявив, що залишить «Фенербахче» по завершенні його контракту в грудні.

Останній матч за «Фенербахче» Роберто Карлос провів 17 грудня 2009 року в Лізі Європи проти молдавського «Шерифа».

«Коринтіанс»[ред. | ред. код]

2 грудня 2009 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Корінтіансом». 5 січня 2010 року відбулася презентація Роберто Карлоса як гравця клубу, на ній він сказав:

« Я перейшов у „Корінтіанс“ , щоб виграти Кубок Лібертадорес — трофей, якого у мене ще немає. У цій команді я маю намір завершити свою кар'єру. Роналдо сказав мені, що „Корінтіанс“ стане моїм будинком. А Роналдо мені не просто хороший друг, він для мене наче рідний брат. З ним я провів більше часу, ніж зі своєю родиною »

Він дебютував у складі клубу в матчі чемпіонату штату Сан-Паулу з «Брагантіно», в якому «Тімао» перемогли 2:1. В «Корінтіансі» Роберто Карлос почав виступи невдало: у 8 матчах він двічі був вилучений з поля, включаючи матч з «Палмейрасом», де Роберто провів лише 9 хвилин на полі. 14 березня Роберто Карлос забив перший гол за нову команду, вразивши ворота «Санту-Андре» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[21][22].

28 березня Роберто Карлос вразив ворота «Сан-Паулу», забивши м'яч ударом зі штрафного з 40 метрів[23][24].

У червні 2010 року послугами 37-річного Роберто Карлоса зацікавилася італійська «Рома», проте контракт з футболістом підписаний не був — Роберто Карлос не захотів покидати «Корінтіанс»[25]:

« Зі мною зв'язувалися представники „Роми“. Цей клуб дійсно цікавиться мною. Однак я поки не збираюся покидати „Корінтіанс“ »

16 січня 2011 року в домашньому матчі чемпіонату Пауліста проти «Португезы» забив гол прострілом з кутового, закрутивши м'яч у дальній кут воріт.

12 лютого 2011 року Роберто Карлос розірвав контракт з «Корінтіансом» через погрози вболівальників команди, які стали надходити після вильоту команди з Кубка Лібертадорес[26][27]:

« Першопричиною мого від'їзду з Бразилії стало насильство. У Бразилії я був змушений прогулюватися під наглядом великої кількості охоронців. Фанати намагалися напасти на мене. Я хотів залишити це позаду »
Роберто Карлос у складі «Анжі»

«Анжі»[ред. | ред. код]

16 лютого 2011 року на офіційному сайті російського клубу «Анжі» з'явилася інформація про підписання контракту з футболістом терміном на 2,5 роки[28]. Цей трансфер зробив Роберто Карлоса найвисокооплачуванішим гравцем російського чемпіонату[29]. Його дебют за махачкалинський клуб відбувся 1 березня 2011 року в кубковому матчі проти «Зеніта», на який Карлос вийшов в основному складі на позиції лівого захисника[30][31]. 8 березня Роберто Карлоса був обраний капітаном команди[32].

25 квітня Роберто Карлос відкрив рахунок своїм голам за «Анжі», забивши з пенальті у ворота московського «Динамо». 1 травня забив свій другий гол за «Анжи», забивши переможний гол з пенальті у ворота «Ростова». 10 червня забив свій третій гол за клуб, відзначившись точним ударом зі штрафного у ворота нальчикського «Спартака». 17 липня, у матчі 1/16 фіналу Кубка Росії проти «Волги», Роберто Карлос забив свій четвертий гол за «Анжи». Цей м'яч став для нього першим голом за команду з гри. 11 вересня Роберто забив «Волзі» з Нижнього Новгорода ударом зі штрафного.

В ході чемпіонату Росії 2011/12 Роберто Карлосу один раз показали з трибуни банан, а в іншому матчі хтось кинув банан на полі поруч з ним. У ЗМІ це було розцінено як образливі, імовірно расистські провокації з боку російських фанатів (у Санкт-Петербурзі та Самарі[33]). Після другого епізоду бразилець був дуже засмучений і навіть залишив поле[34]. Колишній віце-президент і член виконкому РФС, перший заступник голови комітету Держдуми з промисловості, співголова і засновник ПП «Російський футбольний Форум» Валерій Драганов сказав з цього приводу[35]:

« Черговий дурний за формою і за змістом вчинок мерзотника з трибуни, кинув банан в бік великого гравця XXI століття, мабуть, не залишає сумнівів, що проблема не в неприборканості футбольних фанатів. Час вже визнати, що подібні витівки є продовженням атмосфери, що панує за межами стадіону, і мають той же задум і ту ж мету, яку переслідують націоналісти, нападники на вулицях наших міст на людей з іншим кольором шкіри, які проживають, навчаються або працюють в нашій країні »

Спортивний оглядач «Літературної газети» Валерій Бурт:

« Бразилець ридає, його команда стогне, громадськість волає. Майже сорокарічний мужик веде себе як красна дівиця: „Все, збираю манатки і геть з Росії!“. Але йому б не сльози лити, а взяти той злощасний банан і прилюдно, з посмішкою — з'їсти! Та історії цієї кінець. А так епілогу не видно. Хто взагалі придумав, що банан — це страшна образа? І чому ця абсурдна версія в Росії прижилася і розцвіла?... »

Виступи за збірну Бразилії[ред. | ред. код]

22 лютого 1992 року Роберто Карлос дебютував у складі збірної Бразилії в товариському матчі зі збірною США, в якому «пентакампеони» перемогли 3:0[9].

3 червня 1997 року Роберто Карлос забив гол зі штрафного у ворота збірної Франції на «Турнуа де Франс». Цей м'яч був визнаний CNN найкращим голом року. Удар був виконаний з 35 метрів зовнішньою стороною лівої ноги в правий кут.

Роберто Карлос відіграв у всіх матчах збірної на Чемпіонатах світу 1998 і 2002 років, був невід'ємною частиною команди, яка здобула спочатку срібні, а потім і золоті медалі чемпіонів світу. За результатами ЧС-2002 був включений до команди всіх зірок чемпіонату.

Після матчу чемпіонату світу 2002, в якому Бразилія зустрічалася з Парагваєм, Роберто Карлос назвав гравців суперника «брудними індіанцями», за що отримав плювок від Хосе Луїса Чілаверта.

Після програного бразильцями французам чвертьфіналу Чемпіонату світу в 2006 році 0:1, Роберто заявив, що залишає національну збірну. Всього за кар'єру в національній команді він зіграв 125 матчів і забив 11 м'ячів[36].

10 квітня 2010 року, напередодні свого дня народження, Роберто Карлос виявив бажання повернутися в збірну, щоб допомогти їй досягти успіху на ЧС-2010 у ПАР[37]:

« Дякую пресі за те, що вона так високо оцінює мою гру. Тим не менш, остаточне рішення про склад збірної на ЧС-2010 залишиться тільки за Дунгою. Сам я знаю, що перебуваю у відмінній формі. На моїй позиції в складі національної команди можуть зіграти Мічел, Жілберто, Марсело і Андре Сантос, і нехай мені вже 37, я думаю, що величезний досвід може дати мені певну перевагу. Я знову упевнений в собі і думаю, що здатний принести користь Бразилії на чемпіонаті світу »

Але, попри бажання, Роберто не опинився у заявці збірної Бразилії на мундіаль.

Влітку 2010 року, після чемпіонату світу, 37-річний Роберто Карлос висловив намір продовжити кар'єру футболіста ще 4 роки, а також надію на те, що новий головний тренер збірної Бразилії Ману Менезес візьме його на ЧС-2014, фінальний турнір якого пройшов у Бразилії[38]. На той момент бразильцюі був вже 41 рік. До складу збірної Карлос не потрапив. Після переходу в «Анжі», на першій прес-конференції в якості гравця клубу, бразилець заявив, що залишив спроби повернутися в збірну Бразилії, пояснивши своє рішення тим, що хоче дати шанс молодим гравцям[39].

Тренер[ред. | ред. код]

«Анжі»[ред. | ред. код]

З 29 вересня 2011 Роберто Карлос був тимчасовим помічником виконуючого обов'язки головного тренера команди Андрія Гордєєва. Незабаром агент Роберто повідомив, що його клієнт планує продовжити ігрову кар'єру до 2014 року:

« Роберто погодився допомогти Гордєєву, але це не означає, що він скоро закінчить ігрову кар'єру і розпочне тренерську. Це тимчасова роль, він буде свого роду наставником для всіх гравців. Сулейман Керімов бачить значимість того, чого домігся Карлос за кар'єру. Ініціативу власника підтримали всі футболісти, в тому числі і Єто'о. Роберто — лідер на полі, він буде доглядати за іншими гравцями. „Анжи“ запропонував йому продовжити контракт на один рік, і вже на наступному тижні угода має бути підписана. Мій підопічний не хоче завершувати кар'єру раніше 2014 року »

5 березня 2012 року, по ходу заключного етапу чемпіонату Росії, був відклинаний зі списку гравців. Через тиждень він зайняв позицію директора команди, а 1 серпня на офіційній прес-конференції Роберто Карлос оголосив про завершення кар'єри гравця. По закінченні сезону 2012/13, Роберто прийняв рішення покинути махачкалинську команду, яка вперше посіла призове (третє) місце в чемпіонаті.

«Сівасспор»[ред. | ред. код]

Влітку 2013 став тренером турецького «Сівасспора», підписавши контракт за системою 1+1[40]. Під час тренерства бразильця «Сівасспор» зайняв 5-те місце в Суперлізі. Але сезон 2014/15 почав провально, здобуву першому колі (14 матчів) всього 2 перемоги і займав передостаннємісце в турнірній таблиці, тому 21 грудня 2014 Роберто Карлос покинув турецьку команду[41].

«Акхісар Беледієспор»[ред. | ред. код]

2 січня 2015 року очолив турецький «Акхісар Беледієспор»[42], з яким не досяг значних успіхів.

«Аль-Арабі»[ред. | ред. код]

Завершивши свій сезон у Туреччині, Роберто Карлос підписав контракт з «Аль-Арабі», який виступав у вищому дивізіоні КатараЛізі зірок, але через зрив переговорів він не приєднався до катарського клубу.

«Делі Дайнамос»[ред. | ред. код]

5 липня 2015 року очолив індійський «Делі Дайнамос», підписаши контракт до заврешення сезону 2015. Також, під час тренерської діяльності, зіграв за команду 2 матчі у чемпіонаті Індії, в якому його команда зайняла 4-те місце та вийшла в плей-офф за чемпіонство, у якому в 1/2 фіналу у двоматчевому протисоянні поступилася ФК «Гоа» за раухнком 1:3 (попри те, що перший матч «Делі» виграв 1:0).

По завршенні сезону було оглолшено про те, що Роберто Карлос не буде працювати з командою у наступному році[43].

Медіа[ред. | ред. код]

Роберто Карлос знявся в рекламі американської спортивної компанії Nike[44]. У 1998 році він знявся в комерційному наборі Nike у підготовці до Чемпіонату світу 1998 року разом з низкою зірок збірної Бразилії, включаючи Роналдо і Ромаріу.

У 2002 році знявся у рекламній кампанії до чемпіонаті світу 2002 разом із Тьєррі Анрі, Франческо Тотті, Роналдінью, Луїшем Фігу і японцем Хідетоші Наката.

Роберто Карлос також знявся в рекламі Pepsi, в тому числі в рекламі чемпіонату світу з футболу 2002 року, де він знімався разом з Девідом Бекхемом, Раулем і Джанлуїджі Буффоном[45].

Роберто Карлос представлений в серії відеоігор FIFA від EA Sports, і був обраний, щоб з'явитися на обкладинці FIFA Football 2003 разом з вінгером «Манчестер Юнайтед» Раяном Гіггзом і півзахисником «Ювентуса» Едгаром Давідсом[46]. Роберто був офіційним обличчям Ultimate Team Legends в FIFA 15[47].

У 2015 році компанія відеоігор Konami оголосила, що Роберто Карлос з'явиться у футбольній відеогрі Pro Evolution Soccer 2016[48].

У 2016 році Роберто Карлос запустив програмне забезпечення під назвою Ginga Scout, яке з'єднує гравців з тренерами по всьому світу[49].

У квітні 2018 року Карлос був оголошений послом Марокко, в якості представлення країни як кандидата на проведення чемпіонату світу з футболу 2026 року[50].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Під час виступу за різні клуби, Роберто Карлос користувався великою повагою вболівальників, включаючи навіть шанувальників протиборчих команд, що є рідкістю. Під час періоду гри за «Реал», він міг спокійно підійти і поспілкуватися з фанатами команди на нефутбольні теми.

Роберто Карлос був кілька разів одружений. У нього 9 дітей: Роберта, Джована, Роберто Карлос Жуніор (все від першої дружини — Алешандры), Едуардо, Ребека, Крістофер, Цибулі, Мануела і Марина.

12 жовтня 2017 року Роберто Карлос в 44 роки вперше став дідусем. Джованна, друга дочка бразильця, народила йому онука, якого назвали Педро.

Роберто Карлос займається благодійною діяльністю: «Коли я бачу, як щасливі мої дочки, я згадую власне безрадісне дитинство. Мені постійно потрібно щось робити для потребуючих дітей». Карлос побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де молоді гравці можуть навчатися грі безкоштовно.

У 2004 році Роберто Карлос разом з іншим відомим футболістом Кларенсом Зедорфом були співвласниками гоночної команди «Seedorf Racing», яка виступала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в класі 125сс.[51]

У Роберто Карлоса є власна лінія дизайнерського одягу під назвою «RC3», яку він презентував у лютому 2010 року.

2 квітня 2011 року відбулася зустріч гравців та тренерського штабу «Анжи» з президентом Дагестану Магомедсаламом Магомедовим, яка пройшла в ресторанному комплексі котеджного селища «Джамі». На зустрічі Магомедов подарував Роберто Карлосу срібний кинджал[78] роботи кубачинских майстрів.

12 квітня 2011 року в готелі «Метрополь» пройшло святкування дня народження Роберто Карлоса. На цьому заході власник «Анжи» Сулейман Керімов подарував імениннику спорткар «Bugatti Veyron».

26 квітня 2011 року пройшла прес-конференція, присвячена підписанню угоди між «Анжи» і благодійним фондом «Подаруй життя!». На цій конференції Роберто Карлос оголосив, що буде переводити в фонд певний відсоток від своїх преміальних, а також частина заробітної плати. За його словами, він діяв так само, коли грав за «Реал» і «Фенербахче».

Крім того, Роберто Карлос вже 12 років провадить благодійну програму в Бразилії. В одній з державних лікарень Сан-Паулу ціле крило займають нещодавно народилися діти, у яких серйозні проблеми зі здоров'ям. Для їх лікування футболіст закуповує сучасне обладнання в США.

29 квітня 2011 року Роберто Карлос, який брав участь раніше в декількох бразильських телешоу, знявся у програмі «Прожекторперісхілтон», яка вийшла в ефір 30 квітня.

Карлос займається благодійністю. Він побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де юні гравці мають змогу навчатися грі в футбол безкоштовно[52].

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні досягнення


Бразилія Палмейрас

Іспанія Реал Мадрид


Туреччина Фенербахче


Бразилія Збірна Бразилії

Особисті досягнення

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Ґіґґз обійшов Роберто Карлоса за кількістю ігор у Лізі чемпіонів (рос.)
  2. Стаття на peoples.ru (рос.)
  3. На свадьбе знаменитого бразильского футболиста Роберто Карлоса присутствовало более 600 гостей
  4. а б Ефім Шаінскій (2010-07-03). Німецький інтернаціонал (російською). Спорт-Экспресс. Процитовано 2010-07-04.  (рос.)
  5. а б Бразильська «гармата» повернеться на батьківщину? (рос.)
  6. а б в г Roberto Carlos — King Of The World
  7. а б Roberto Carlos volta ao Brasil e estreia no Corinthians
  8. а б в Nome de cantor, futebol de craque — Roberto Carlos da Silva
  9. а б в Roberto Carlos: o reinado começou cedo
  10. No Corinthians, Roberto Carlos reencontra «descobridor»
  11. Roberto Carlos - King Of The World. www.angelfire.com. Процитовано 2018-05-31. 
  12. Nome de cantor, futebol de craque - Roberto Carlos da Silva - CRI. portuguese.cri.cn. Процитовано 2018-05-31. 
  13. Профіль на galodigital.com.br
  14. а б в Профіль на transfermarkt
  15. а б в Профіль на inter.it
  16. а б в Великий однолюб
  17. Roberto Carlos, Real Madrid’s indefatigable full-back
  18. Carlos’ Signing Ceremony
  19. Fenerbahce´s Carlos set to miss rest of season (англ.)
  20. Алекс і Роберто Карлос продовжили контракти з «Фенербахче» (рос.)
  21. CorinthiansCorinthians 2x1Santo AndréSanto André
  22. Gol Roberto Carlos — Corinthians x Santo André 14/03/2010
  23. Роберто Карлос забил гол прямым ударом с углового. Процитовано 2018-05-31. 
  24. Удивительный гол Роберто Карлоса смотреть онлайн бесплатно — хорошее качество без регистрации на Smotri.com (en). Процитовано 2018-05-31. 
  25. Роберто Карлос: "Мной интересуется "Рома" (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  26. Roberto Carlos acerta contrato de dois anos com time russo. globoesporte.com. Процитовано 2018-05-31. 
  27. Тяпков, Михаил. Р. Карлос: было 3 варианта – Неймар, Месси и Это'О. Процитовано 2018-05-31. 
  28. "Анжі" підписав контракт з Роберто Карлосом. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-02-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-16.  (рос.)
  29. Махачкала озолотить Роберто Карлоса. Газета.Ru. 2011-02-12. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-12.  (рос.)
  30. Кубок России: Анжи - Зенит - 2:3. Чемпионат.ру. 1.03.2011. Процитовано 1 March 2011. 
  31. Оступились в кубке. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-03-01. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2011-03-01. 
  32. Роберто Карлос — новый капитан «Анжи»
  33. Самарские болельщики бросили в Роберто Карлоса банан. Процитовано 2018-05-31. 
  34. Арбитр матча Каюмов: Уходя с поля, Карлос плакал. www.sovsport.ru (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  35. Online, БИЗНЕС. Член исполкома РФС извинился за инцидент перед Роберто Карлосом и жителями Татарстана за осквернение фанатами «Волги» гимна республики. БИЗНЕС Online (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  36. Brazil - Record International Players
  37. Роберто Карлос хочет в ЮАР. Eurosport. 2010-04-12. Процитовано 2018-05-31. 
  38. Роберто Карлос хочет играть за сборную. СПОРТ.UA (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  39. Роберто Карлос едет. Eurosport. 2011-02-17. Процитовано 2018-05-31. 
  40. Роберто Карлос стал тренером Сивасспора. football.ua. 3 червня 2013. 
  41. Роберто Карлос покинул пост главного тренера «Сивасспора». championat.com. 21 грудня 2014. 
  42. Роберто Карлос возглавил турецкий клуб «Акхисар Беледиеспор». ua.tribuna.com. 3 января 2015. 
  43. ISL 2015: Roberto Carlos will not return, Zico likely to follow suit. The Indian Express (en-US). 2015-12-11. Процитовано 2018-05-31. 
  44. Nike Biz : Media : Press Release : 2006 : Nike and Maven Networks Int…. archive.is. 2013-01-30. Процитовано 2018-05-31. 
  45. Bose, Mihir (2002-04-11). Millions riding on injured England captain mean he is still a crock of gold (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2018-05-31. 
  46. ESPN.com Soccernet FIFA 2003 release date announced. www.espnfc.com. Процитовано 2018-05-31. 
  47. FIFA 15 Player Ratings - FIFA Ultimate Team Legends. EA SPORTS (en-US). Процитовано 2018-05-31. 
  48. Porter, Matt (2015-12-09). Legends Coming to myClub in PES 2016. IGN (en-US). Процитовано 2018-05-31. 
  49. Tataraneto do patrono do Grêmio é dono de clube de futebol nos Estados Unidos: O Miami Dade FC | Dupla Explosiva. wp.clicrbs.com.br (pt-BR). Процитовано 2018-05-31. 
  50. Brazilian Legend Roberto Carlos to Represent Morocco’s 2026 World Cup Bid. Morocco World News (en-US). 2018-04-13. Процитовано 2018-05-31. 
  51. Roberto Carlos e Seedorf se associam para formar equipe espanhola de 125 cc (порт.). UOL. 2005-02-12. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2013-06-21. 
  52. Гроза дальних «девяток»
  53. Переможці «Golden Foot» (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]