Рік Фокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ульріх Александер «Рік» Фокс (англ. Ulrich Alexander "Rick" Fox, нар. 24 липня 1969, Торонто, Онтаріо, Канада) — канадський професіональний баскетболіст, що грав на позиції легкого форварда за декілька команд НБА. Триразовий чемпіон НБА. Окрім баскетболу — актор, підприємець та власник франшизи Echo Fox з кіберспорту. Засновник та партнер компанії Vision Venture Partners.[1]

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Починав грати в баскетбол у команді старшої школи Ворсо (Ворсо, Індіана). На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна (1987–1991), яку на своєму останньому курсі вивів до «Фіналу чотирьох» турніру NCAA.

1991 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 24-м номером командою «Бостон Селтікс». Став першим новачком команди, який зіграв у першому ж матчі сезону в старті з 1979 року, коли Ларрі Берд вийшов в основі Бостона після драфту. Протягом сезону набирав 8 очок за гру, що дозволило йому бути включеним до другої збірної новачків. Починав грати як рольовий гравець, проте до сезону 1995-1996 зайняв місце в основному складі на позиції легкого форварда. У сезоні 1996-1997 демонстрував найкращу свою гру в кар'єрі, набираючи 15,4 очка та 2,2 перехоплення за гру.

Другою і останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Лос-Анджелес Лейкерс», до складу якої він приєднався 1997 року і за яку відіграв 7 сезонів. У своєму першому сезоні набирав 12 очок за гру. Допоміг команді дійти до фіналу Західної конференції, де вона програла «Юта Джаз». У сезоні 1998-1999 до команди приєднався Глен Райс, після чого Фокс став його резервістом.

Перед сезоном 1999-2000 «Лос-Анджелес» очолив Філ Джексон. «Лейкерс» сходу виграли титул чемпіона НБА, обігравши у фіналі «Індіана Пейсерз». Наступного сезону команду залишив Глен Райс, тому Фокс зіграв 77 матчів сезону в старті, у яких набирав 9,6 очка за гру. Також зіграв зі стартових секунд всі матчі плей-оф та фінальну серію проти «Філадельфія Севенті-Сіксерс», допомігши «Лейкерс» стати чемпіонами вдруге поспіль.

Наступного сезону 2001-2002 знову зіграв усі матчі регулярного сезону та плей-оф у старті та допоміг команді обіграти у фіналі НБА «Нью-Джерсі Нетс», ставши таким чином триразовим чемпіоном НБА.

У сезоні 2002-2003 допоміг команді дійти до півфіналу Західної конференції, де сильнішими, щоправда, виявились «Сан-Антоніо Сперс». У сезоні 2003-2004 через травми пропустив 40 матчів. У плей-оф зіграв лише у 3 матчах з 16 можливих, а «Лейкерс» програли у фіналі НБА «Детройт Пістонс». У міжсезоння був обміняний на Чакі Еткінса до «Бостон Селтікс», проте незабаром оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

На міжнародному рівні виступав за збірну Канади, взявши участь у Чемпіонаті світу з баскетболу 1990 та 1994.[2]

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Рік Фокс ставав чемпіоном НБА

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1991–92 «Бостон Селтікс» 81 5 19.0 .459 .329 .755 2.7 1.6 1.0 .4 8.0
1992–93 «Бостон Селтікс» 71 14 15.2 .484 .174 .802 2.2 1.6 0.9 .3 6.4
1993–94 «Бостон Селтікс» 82 53 25.6 .467 .330 .757 4.3 2.6 1.0 .6 10.8
1994–95 «Бостон Селтікс» 53 7 19.6 .481 .413 .772 2.9 2.6 1.0 .4 8.8
1995–96 «Бостон Селтікс» 81 81 32.0 .454 .364 .772 5.6 4.6 1.4 .5 14.0
1996–97 «Бостон Селтікс» 76 75 42.9 .456 .363 .787 5.2 3.8 2.2 .5 15.4
1997–98 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 33.0 .471 .325 .743 4.4 3.4 1.2 .6 12.0
1998–99 «Лос-Анджелес Лейкерс» 44 1 21.5 .448 .337 .742 2.0 2.0 0.6 .2 9.0
1999–00 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 1 18.0 .414 .326 .808 2.4 1.7 0.6 .3 6.5
2000–01 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 77 27.9 .444 .393 .779 4.0 3.2 0.9 .4 9.6
2001–02 «Лос-Анджелес Лейкерс» 82 82 27.9 .421 .313 .824 4.7 3.5 0.8 .3 7.9
2002–03 «Лос-Анджелес Лейкерс» 76 75 28.7 .422 .375 .754 4.3 3.3 0.9 .2 9.0
2003–04 «Лос-Анджелес Лейкерс» 38 34 22.3 .392 .246 .733 2.7 2.6 0.8 .1 4.8
Усього за кар'єру 930 587 25.5 .450 .349 .770 3.8 2.8 1.0 .4 9.6

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1992 «Бостон Селтікс» 8 0 8.4 .478 .500 1.000 0.8 0.5 0.3 .3 3.6
1993 «Бостон Селтікс» 4 0 17.8 .280 .333 1.000 4.8 1.3 0.5 .3 4.3
1998 «Лос-Анджелес Лейкерс» 13 13 32.9 .447 .396 .826 4.5 3.9 0.8 .2 10.9
1999 «Лос-Анджелес Лейкерс» 8 1 22.6 .400 .190 1.000 2.8 1.5 0.5 .6 6.6
2000 «Лос-Анджелес Лейкерс» 23 0 14.4 .452 .462 .762 1.7 1.2 0.4 .0 4.3
2001 «Лос-Анджелес Лейкерс» 16 16 35.8 .450 .316 .867 4.9 3.6 1.9 .4 10.0
2002 «Лос-Анджелес Лейкерс» 19 19 34.3 .482 .349 .755 5.4 3.4 1.1 .3 9.8
2003 «Лос-Анджелес Лейкерс» 4 4 19.8 .444 .500 .750 1.5 1.8 0.3 .3 6.0
2004 «Лос-Анджелес Лейкерс» 16 3 9.1 .400 .143 .500 1.4 1.1 0.2 .1 1.1
Усього за кар'єру 111 56 22.8 .444 .360 .801 3.2 2.2 0.8 .2 6.6

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

Навчаючись в Університеті Північної Кароліни, отримав диплом бакалавра радіо, телебачення та кінофільмів.[3] 1994 року зіграв епізодичну роль баскетболіста команди Західного Техасу у фільмі «Азартна гра».[4] 1996 року зіграв Террі Гастінгса у фільмі «Едді».[5] 1998 року була невелика роль Чіка Дігана у фільмі «Його гра» режисера Спайка Лі.[6] Найбільшу роль своєї ранньої акторської кар'єри зіграв у серіалі HBO «В'язниця Оз», який транслювався з 1997 по 2003 рік.

1999 року зіграв детектива Шолфілда у фільмі «Воскресіння».

2005 року з'явився у телесеріалі UPN під назвою «Кевін Гілл». 2006 року зіграв Фабріціо у комедійному фільмі «У Міні це вперше».[7] Того ж року знявся у п'яти серіях «Школи виживання». 2010 року виконав епізодичну роль у телесеріалі «Клуб ляльок».[8] 2011 року з'явився в одному епізоді серіалу «Теорія великого вибуху», зігравши колишнього хлопця Бернадетт. Того ж року зіграв підозрюваного у фільмі «Тіло як доказ»,[9] а 2012 року — Андре Карсона у серіалі «Франклін та Беш».[10]

2015 року зіграв колишнього баскетболіста Келвіна Оуенса у телесеріалі «Я — зомбі», а 2016 року з'явився у телесеріалі «Безсоромні».

Кіберспорт[ред. | ред. код]

18 грудня 2015 року придбав команду League of Legends Gravity Gaming, яку згодом переіменував у Echo Fox.[11] З січня 2016 року команда розширилась для гри в Counter-Strike: Global Offensive, проте у листопаді її було розпущено.[12][13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Vision Venture Partners. www.vvpllc.com. Процитовано 2017-09-08. 
  2. archive.fiba.com: Players. turkey2010.fiba.com. Процитовано 2017-09-08. 
  3. Rick Fox. IMDb. Процитовано 2017-09-08. 
  4. Some final deliberations North Carolina, Michigan weigh possibilities before taking to court. pqasb.pqarchiver.com. Процитовано 2017-09-08. 
  5. The Daily Gazette - Google News Archive Search. news.google.com. Процитовано 2017-09-08. 
  6. Stephen, Eric (2010-08-27). Rick Fox Continues Dominance Of Female Demographic. SB Nation Los Angeles. Процитовано 2017-09-08. 
  7. Dargis, Manohla (2006-07-14). Mini’s First Time - Review - Movies. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2017-09-08. 
  8. 'Dollhouse' exclusive: Eliza Dushku's BF Rick Fox moves in!. EW.com (en-US). 2009-12-22. Процитовано 2017-09-08. 
  9. 'Body of Proof': Rick Fox Guest Stars on Season 2 (Exclusive). The Hollywood Reporter (en). Процитовано 2017-09-08. 
  10. 'Franklin & Bash' Books Cybill Shepherd, Eric Mabius and Rick Fox for Guest Spots. The Hollywood Reporter (en). Процитовано 2017-09-08. 
  11. Former NBA Player Rick Fox Buys eSports Team Gravity. Bloomberg.com. 2015-12-18. Процитовано 2017-09-08. 
  12. Echo Fox. Liquipedia Counter-Strike Wiki (en). Процитовано 2017-09-08. 
  13. Fox, Echo (2016-11-16). Official statement regarding our CS:GO team:pic.twitter.com/R932sxV0HR. @echofoxgg. Процитовано 2017-09-08. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на NBA.com