Річардас Кріштапавічюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річардас Кріштапавічюс
Народження 4 червня 1958(1958-06-04) (65 років)
Країна
(підданство)
 Литва
Навчання Вільнюська художня академія
Діяльність архітектор
Нагороди

Річардас Кріштапавічюс (лит. Ričardas Krištapavičius; нар. 4 червня 1958, с. Глукас Варенського району Литовської РСР, СРСР) — литовський архітектор, лауреат Національної премії Литви з культури та мистецтва (1994).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Варенському районі, але дитинство провів у селищі Ніда[1]. У 1980 році закінчив Художній інститут Литовської РСР (нині Вільнюська художня академія). У 19801992 роках працював в Інституті проектування міського будівництва у Вільнюсі. У 1992-1993 роках працював в компанії Jungtinės architektų dirbtuvės («Об'єднані архітектурні майстерні»). У 19931999 роках був архітектором Нярінги.

У 19992004 роках Р. Кріштапавічюс — власник компанії R. Krištapavičiaus projektavimo firma, а з 2005 року — архітектор компанії Baltas fonas[2].

Проекти[ред. | ред. код]

Католицькі храми[ред. | ред. код]

У 19881996 роках створив і реалізував шість проектів будівель католицьких храмів в різних містах Литви. У проекті костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Ігналіні (інженер-дизайнер Вінцас Дінейка; 1988, зведений в 1999 році) архітектор застосував поєднання традиційної форми грецького хреста в плані з трикутною апсидою (яка зазвичай буває напівкруглої форми), що надало цій частині храму характерної алюзії на символічний корабель порятунку — ковчег Ноя. Проєкт був відзначений як кращий проект 1988 року дипломом Спілки архітекторів СРСР[1].

Інші такого роду роботи архітектора — костел Блаженного Юргіса Матулайтіса у Вільнюсі (спільно з архітекторами Гінтарасом Аперавічюсом, Ґядимінасом Баравікасом, Вацловасом Бальчюнасом; 1989, побудований у 1996 році), костел Пресвятої Діви Марії — Зірки морів у селищі Швянтої (спільно з архітектором Гінтарасом Аперавічюсом, 1991), костел святого Казимира в Клайпеді (спільно з архітектором Адомасом Скезгяласом, 1999), костел Допомоги Пресвятої Діви Марії християнам в Ніді (спільно з архітектором Альгімантасом Завішою, 2003), костел Божого провидіння в Утені (спільно з архітектором Міндаугасом Ямантасом, 2004).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Інша значна частина творчості архітектора — різного роду монументи. До таких робіт відноситься архітектурна частина пам'ятника священнику та поету Антанасу Баранаускасу, відкритого у 1993 році в сквері перед костелом у м. Анікщяй (скульптор Арунас Сакалаускас). У 1994 році автори були удостоєні Національної премії Литви з культури та мистецтва.

Сонячний годинник-календар на вершині дюни Парнідіса в Ніді були встановлені у 1995 році (скульптор Клаудіюс Пудімас, астроном Лібертас Климка). Кам'яний обеліск заввишки до 14 метрів був пошкоджений у 1999 році ураганом Анатолій і відновлений у 2011 році[1].

У 2003 році у Вільнюсі біля головної будівлі Національного музею Литви був відкритий пам'ятник королю Міндовгу (скульптор Регімантас Мідвікіс; крім Кріштапавічюса, архітектори Альґімантас Насвітіс та Інеса Алістратовайте).

2003 року у Клайпеді був встановлений пам'ятник на знак єдиної Литви «Арка», зведений до 85-ї річниці Тильзитського акту і 80-й річниці приєднання Клайпедського краю (скульптор Арунас Сакалаускас, інженер-конструктор Таутвідас Тубіс)[3]. Червона гранітна колона символізує Малу Литву та її культурну спадщину, сірий стовп — Велику Литву. Дана споруда заввишки 8,5 метрів та вагою 150 тонн[4].

Кріштапавічюс є також автором архітектурної частини пам'ятників пастору і поету, збирачеві литовських народних пісень Людвікасу Резі у Калінінграді (2006; спільно з Міндаугасом Ямантасом; скульптор Арунас Сакалаускас) і гімну Литви та його творцеві Вінцасу Кудірці у Вільнюсі на площі В. Кудіркос (2009, скульптор Арунас Сакалаускас).

Інші проєкти[ред. | ред. код]

У 1988 році Р. Кріштапавічюс створив у Ніді експозицію традиційних Куршських рибальських флюгерів, відзначену головним призом триєнале молодих архітекторів балтійських країн у Вільнюсі. Він також є автором прапора Нярінги, який своїми мотивами нагадує такий флюгер[1].

На Куршській косі реалізовані інші відомі проекти архітектора — набережна Ніди (1998, спільно з сестрою, архітектором Роландою Крікштапавічюте), автобусний вокзал у Ніді (1998), набережна-парк зі скульптурами в селищі Юодкранте (2001).

Автор (спільно з архітектором Андрюсом Гедимінасом Гудайтісом) реконструкції Етнокосмологічного музею Литви в Молетському районі (2008).

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Диплом Спілки архітекторів СРСР за кращий проект 1988 року
  • Національна премія Литви (1994) за монументальний пам'ятник єпископу та поету Антанасу Баранаускасу (Анікщяй)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Virtualus architektūros muziejus.
  2. VLE.
  3. Н. Климантавичиене. Памятник «Арка». Krašto paveldo gidas. Путеводитель по наследию края. Клайпедская областная публичная библиотека им. Е. Симонайтите. Процитовано 3 лютого 2018.
  4. Памятник «Арка». Клайпедский центр туристичиской информациикрая. Klaipėdos turizmo informacijos centras. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 3 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ričardas Krištapãvičius. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. 31 січня 2007. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  • Ričardas Krištapavičius. Virtualus architektūros muziejus (лит.). Kūrybinių industrijų parkas „Architektūros centras“. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 3 лютого 2018.